Корзина пуста
Тесты, Маски, Перчатки и Антисептики
Каталог товаров
Акционные товары

Азитрокс пор. д/приг. сусп. д/приема внутрь 200мг/5мл 20мл №1

Наличие на складе: Наличие уточняйте


288 грн
+
Описание

Азитрокс

Форма выпуска

Порошок для приготовления суспензии для приема внутрь 200 мг/5 мл

Состав

1 флакон содержит:
Азитромицина дигидрат, в пересчете на азитромицин 800 мг;
вспомогательные вещества: Сахароза (сахар), Натрия карбонат (натрий углекис-лый безводный), Камедь ксантановая (ксантановая смола), Гипролоза (Клуцел ЕF), Ароматизаторы «Банан», «Вишня», «Ваниль».

Упаковка

По 15,9 г во флаконы вместимостью 50 мл из темного (янтарного) стекла. Один флакон вместе с инструкцией по применению, мерной ложкой и пипеткой для дозирования по-мещают в пачку из картона.

Фармакологическое действие

Азитрокс — бактериостатический антибиотик широкого спектра действия из группы макролидов-азалидов. Обладает широким спектром антимикробного действия. Механизм действия азитромицина связан с подавлением синтеза белка микробной клетки. Связываясь с 50S-субъединицей рибосомы, угнетает пептидтранслоказу на стадии трансляции и подавляет синтез белка, замедляя рост и размножение бактерий. В высоких концентрациях оказывает бактерицидное действие.

Обладает активностью в отношении ряда грамположительных, грамотрицательных, анаэробных, внутриклеточных и других микроорганизмов.

Чувствительные микроорганизмы:
аэробные грамположительные микроорганизмы - Staphylococcus aureus (метициллинчувствительные штаммы), Streptococcus pneumoniae (пенициллинчувствительные штаммы), Streptococcus pyogenes, Streptococcus spp. (группа С, F и G); аэробные грамотрицательные микроорганизмы - Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Neisseria gonorrhoeae; анаэробные микроорганизмы - Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Prevotella spp., Porphyriomonas spp.; другие микроорганизмы - Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Borrelia burgdorferi.

Микроорганизмы с приобретаемой резистентностью к азитромицину: аэробные грамположительные микроорганизмы - Streptococcus pneumoniae (пенициллинрезистентные штаммы и штаммы со средней чувствительностью к пенициллину).

Микроорганизмы с природной резистентностью к азитромицину:
аэробные грамположительные микроорганизмы — Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus (метициллинрезистентные штаммы), Staphylococcus epidermidis (метициллинрезистентные штаммы); анаэробные микроорганизмы - Bacteroides fragilis.

Описаны случаи перекрестной резистентности у Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes (бета-гемолитический стрептококк группы А), Enterococcus faecalis и Staphylococcus aureus (включая метициллинрезистентные штаммы) к эритромицину, другим макролидам, линкозамидам и азитромицину.

Показания

Инфекционно-воспалительные заболевания, вызванные чувствительными к азитромицину микроорганизмами, в том числе:

верхних дыхательных путей и ЛОР-органов, включая фарингит/тонзиллит, синусит, средний отит; нижних дыхательных путей, включая острый бронхит, обострение хронического бронхита и внебольничную пневмонию; инфекции мочеполовых путей, вызванные Chlamydia trachomatis (уретрит, цервицит); инфекции кожи и мягких тканей (угри обыкновенные (акне) средней степени тяжести, рожа, импетиго, вторично инфицированные дерматозы); болезнь Лайма — начальная стадия (мигрирующая эритема - erythema migrans).
Противопоказания

Повышенная чувствительность к азитромицину, другим макролидам или другим компонентам препарата; нарушение функции печени тяжелой степени (нет данных по эффективности и безопасности); нарушение функции почек (КК менее 40 мл/мин (нет данных по эффективности и безопасности)); дефицит сахаразы/изомальтазы, непереносимость фруктозы, глюкозо-галактозная мальабсорбция; детский возраст до 6 мес; грудное вскармливание; одновременный прием эрготамина и дигидроэрготамина.

С осторожностью: при умеренном нарушении функции печени; нарушении функции почек (КК более 40 мл/мин); предрасположенности к аритмии и удлинению интервала QT, совместном применении с антиаритмическими средствами классов IA, III, цизапридом, при наличии гипокалиемии или гипомагниемии, клинически значимой брадикардии, аритмии или тяжелой сердечной недостаточности; одновременное применение терфенадина, варфарина, дигоксина, беременность, миастения, сахарный диабет.

Применение при беременности и кормлении грудью

Азитромицин применяется во время беременности только в том случае, если предполагаемая польза для матери превосходит возможный риск для плода. На время ле-чения азитромицином грудное вскармливание следует приостановить.

Способ применения и дозы

Азитрокс принимать внутрь, за 1 час до или через 2 часа после еды 1 раз в сутки.

Для приготовления суспензии во флакон с порошком добавить воды (дистиллированной или прокипяченной и охлажденной) в количестве 9,5 мл. Воду отмерить пипеткой для дозирования, прилагаемой к флакону. Содержимое флакона тщательно встряхивать до получения однородной суспензии. Фактический объем приготовленной суспензии составит 20 мл.

Приготовленную суспензию хранить в оригинальной упаковке не более 5 дней при температуре не выше 25 °С. Не замораживать.

Перед каждым употреблением суспензию необходимо встряхивать. Для дозирования готовой суспензии используют пипетку для дозирования или мерную ложку. Непосредственно после приема суспензии необходимо выпить несколько глотков воды, чтобы смыть и проглотить оставшийся в полости рта препарат. После использования мерную ложку или пипетку, которую предварительно разбирают, промывают проточной водой, сушат и хранят вместе с препаратом.

При инфекциях верхних и нижних дыхательных путей, ЛОР-органов, кожи и мягких тканей (за исключением мигрирующей эритемы):
из расчета 10 мг/кг массы тела 1 раз в день в течение 3 дней (курсовая доза 30 мг/кг).

Детям старше 6 месяцев с массой тела до 10 кг рекомендуется принимать препарат в форме порошка для приготовления суспензии для приема внутрь с концентрацией 100 мг/5 мл.
Взрослым
- 500 мг 1 раз в день в течение 3 дней (курсовая доза — 1,5 г).

При лечении начальной стадии болезни Лайма (мигрирующей эритемы — erythema migrans):
один раз в сутки: в 1-ый день — в дозе 20 мг/кг массы тела, затем со 2-го по 5-ый день в дозе 10 мг/кг массы тела. Курсовая доза — 60 мг/кг массы тела.

Взрослым - 1,0 г в первый день, затем по 500 мг/сут ежедневно со 2 по 5 день (курсовая доза 3,0 г).

При инфекциях мочеполовых путей, вызванных Chlamydia trachomatis (уретрит, цервицит):
При неосложненном уретрите/цервиците — взрослым однократно 1,0 г -25 мл суспензии 200 мг / 5 мл.

При терапии акне (угри обыкновенные) средней степени тяжести:
В 1, 2 и 3 день лечения принимают по 500 мг (12,5 мг суспензии 200 мг / 5 мл) 1 раз в день, затем делают перерыв с четвертого по седьмой день, с восьмого дня лечения принимают по 500 мг 1 раз в неделю в течение 9 недель (курсовая доза 6,0 г).

Побочные действия

Со стороны системы кровеносной и лимфатической систем: часто — лимфоцитопения, эозинофилия; нечасто — лейкопения, нейтропения; очень редко — тромбоцитопения, гемо-литическая анемия.

Со стороны нервной системы: часто — головокружение, головная боль, парестезия, анорексия; нечасто — нервозность, гипостезия, бессонница, сонливость; редко — ажитация; очень редко — обмороки, судороги, психомоторная гиперактивность, обострение миастении gravis, тревога, агрессия.

Со стороны органов чувств: часто — снижение остроты слуха, снижение остроты зрения, нарушение восприятия вкусовых ощущений; нечасто — шум в ушах, глухота; редко - вертиго; очень редко - аносмия, потеря вкусовых ощущений, паросмия.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: нечасто — ощущение сердцебиения; очень редко - аритмия, желудочковая тахикардия, увеличение интервала QT, аритмия типа «пируэт», снижение артериального давления.

Со стороны пищеварительной системы: очень часто - тошнота, диарея, боль в животе, метеоризм; часто — рвота, диспепсия; нечасто — гастрит, запор; очень редко — изменение цвета языка, псевдомембранозный колит, панкреатит.

Со стороны печени и желчевыводящих путей: нечасто — гепатит, повышение активности «печеночных» трансаминаз, гипербилирубинемия; редко — нарушение функции печени; очень редко — холестатическая желтуха, печеночная недостаточность, фульминантный гепатит, некроз печени.

Аллергические реакции: часто — кожный зуд, сыпь; нечасто — ангионевротический отек, реакции гиперчувствительности, синдром Стивенса-Джонсона, фотосенсибилизация, кра-пивница; очень редко — анафилактические реакции, токсический эпидермальный некро-лиз, мультиформная эритема.

Со стороны опорно-двигательного аппарата: часто — артралгия.

Со стороны мочевыделительной системы: нечасто - повышение концентрации мочевины и креатинина в плазме крови; очень редко - интерстициальный нефрит, острая почечная недостаточность.

Прочие: часто — слабость; нечасто — боль в груди, периферические отеки, болезненность, астения, вагинит, кандидоз различных локализаций.

Особые указания

При назначении пациентам с сахарным диабетом, а также при низкокалорийной диете необходимо учитывать, что в состав суспензии входит сахароза (3,7 г/5 мл или 0,3 ХЕ/5 мл).

В случае пропуска приема одной дозы препарата - пропущенную дозу следует принять как можно раньше, а последующие - с интервалами в 24 ч. Необходимо соблюдать рекомендованную в инструкции схему и длительность приема препарата.

Азитромицин противопоказан пациентам с тяжелыми нарушениями функции печени. Пациентам с умеренным нарушением функции печени азитромицин следует назначать с осторожностью из-за возможности развития фульминантного гепатита и тяжелой печеночной недостаточности. При наличии симптомов нарушения функции печени (быстро нарастающая астения, желтуха, потемнение цвета мочи, склонность к кровотечениям, печеночная энцефалопатия) терапию азитромицином следует прекратить и провести исследование функционального состояния печени.

При умеренной почечной недостаточности (КК более 40 мл/мин) прием азитромицина следует проводить под контролем функции почек.

Нет данных о возможном взаимодействии между азитромицином и производными эрго-тамина и дигидроэрготамина, но из-за развития эрготизма при одновременном приеме макролидов с производными эрготамина и дигидроэрготамина данная комбинация противопоказана.

При длительном приеме азитромицина возможно развитие псевдомембранозного колита, вызванного Clostridium difficile, как в виде легкой диареи, так и тяжелого колита. При развитии диареи на фоне приема азитромицина, а также через 2 месяца после окончания терапии следует исключить клостридиальный псевдомембранозный колит.

При синдроме замедленной реполяризации желудочков — синдроме удлинения интервала QT — на фоне приема макролидов, включая азитромицин, повышается риск развития аритмии. Осторожность при назначении азитромицина следует соблюдать у пациентов с удлинением интервала QT, получающих терапию антиаритмическими средствами классов IA, III, цизапридом, при наличии гипокалиемии или гипомагниемии, клинически значимой брадикардии, аритмии или тяжелой сердечной недостаточности.

Применение азитромицина может спровоцировать развитие миастенического синдрома или вызвать обострение миастении gravis.

С 2010 года азитромицин рекомендован Международным союзом по борьбе с инфекциями, передаваемыми половым путем, совместно с Европейским подразделением ВОЗ, в качестве препарата первого выбора для лечения хламидийной инфекции во время беременности.

Как и при применении других антибактериальных препаратов, при терапии азитромицином следует регулярно обследовать пациентов на наличие невосприимчивых микроорганизмов и признаки развития суперинфекций, в том числе грибковых.

Передозировка

При приеме высоких доз препарата может наблюдаться усиление дозозависимых побочных эффектов: временная потеря слуха, тяжелая тошнота, рвота, диарея.

Лечение: назначение активированного угля, проведение симптоматической терапии, контроль жизненно важных функций.

Условия хранения

Хранить в недоступном для детей месте при температуре не выше 25 °С.
Приготовленную суспензию хранить при температуре не выше 25 °С. Не замораживать.

Срок годности

2 года. Приготовленная суспензия — не более 5 дней.

Азитрокс

Форма випуску

Порошок для приготування суспензії для прийому всередину 200 мг/5 мл

Склад

1 флакон містить:
Азитроміцину дигідрат, в перерахунку на азитроміцин 800 мг;
допоміжні речовини: Сахароза (цукор), Натрію карбонат (натрій углекис-лый безводний), Камедь ксантанова (ксантанова смола), Гипролоза (Клуцел ЕF), Ароматизатори «Банан», «Вишня», «Ваніль».

Упаковка

По 15,9 г у флакони місткістю 50 мл з темного (бурштинового) скла. Один флакон разом з інструкцією по застосуванню, мірною ложкою і піпеткою для дозування по-мещают в пачку з картону.

Фармакологічна дія

Азитрокс - бактеріостатичний антибіотик широкого спектра дії з групи макролідів-азалідів. Володіє широким спектром антимікробної дії. Механізм дії азитроміцину пов'язаний з пригніченням синтезу білка мікробної клітини. Зв'язуючись із 50S-субодиницею рибосоми, пригнічує пептидтранслоказу на стадії трансляції і пригнічує синтез білка, уповільнюючи ріст і розмноження бактерій. У високих концентраціях виявляє бактерицидну дію.

Володіє активністю відносно ряду грампозитивних, грамнегативних, анаеробних, внутрішньоклітинних та інших мікроорганізмів.

Чутливі мікроорганізми:
аеробні грампозитивні мікроорганізми - Staphylococcus aureus (метициллинчувствительные штами), Streptococcus pneumoniae (пенициллинчувствительные штами), Streptococcus pyogenes, Streptococcus spp. (група С, F і G); аеробні грамнегативні мікроорганізми - Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Neisseria gonorrhoeae; анаеробні мікроорганізми - Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Prevotella spp., Porphyriomonas spp.; інші мікроорганізми - Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Borrelia burgdorferi.

Мікроорганізми з купованої резистентністю до азитроміцину: аеробні грампозитивні мікроорганізми - Streptococcus pneumoniae (пенициллинрезистентные штами і штами з середньою чутливістю до пеніциліну).

Мікроорганізми з природною резистентністю до азитроміцину:
аеробні грампозитивні мікроорганізми - Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus (метицилінрезистентні штами), Staphylococcus epidermidis (метицилінрезистентні штами); анаеробні мікроорганізми - Bacteroides fragilis.

Описані випадки перехресної резистентності у Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes (бета-гемолітичний стрептокок групи А), Enterococcus faecalis і Staphylococcus aureus (включаючи метицилінрезистентні штами) до еритроміцину, інших макролідів, лінкозамідів і азитроміцину.

Показання

Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до азитроміцину мікроорганізмами, у тому числі:

верхніх дихальних шляхів і ЛОР-органів, включаючи фарингіт/тонзиліт, синусит, середній отит; нижніх дихальних шляхів, включаючи гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту та внебольничную пневмонію; інфекції сечостатевих шляхів, спричинені Chlamydia trachomatis (уретрит, цервіцит); інфекції шкіри та м'яких тканин (звичайні вугри (акне) середнього ступеня тяжкості, бешиха, імпетиго, вторинно інфіковані дерматози); хвороба Лайма - початкова стадія (мігруюча еритема - erythema migrans).
Протипоказання

Підвищена чутливість до азитроміцину, інших макролідів або до інших компонентів препарату; порушення функції печінки тяжкого ступеня (немає даних щодо ефективності і безпеки); порушення функції нирок (КК менше 40 мл/хв (немає даних щодо ефективності і безпеки)); дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; дитячий вік до 6 міс; грудне вигодовування; одночасне застосування ерготаміну і дигідроерготаміну.

З обережністю: при помірному порушенні функції печінки; порушенні функції нирок (КК більше 40 мл/хв); схильності до аритмії і подовження інтервалу QT, спільному застосуванні з антиаритмічними засобами класів IA, III, цизапридом, при наявності гіпокаліємії або гіпомагніємії, клінічно значущої брадикардії, аритмії або тяжкої серцевої недостатності; одночасне застосування терфенадину, варфарину, дигоксину, вагітність, міастенія, цукровий діабет.

Застосування при вагітності і годуванні грудьми

Азитроміцин застосовується під час вагітності лише в тому випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода. На час ле-чення азитроміцином грудне вигодовування слід припинити.

Спосіб застосування та дози

Азитрокс приймати внутрішньо, за 1 годину до або через 2 години після їжі 1 раз на добу.

Для приготування суспензії у флаконі з порошком додати води (дистильованої або прокип'яченої і охолодженої) в кількості 9,5 мл Воду відміряти піпеткою для дозування, що додається до флакону. Вміст флакона ретельно струшувати до отримання однорідної суспензії. Фактичний об'єм приготованої суспензії складе 20 мл.

Приготовану суспензію зберігати в оригінальній упаковці не більше 5 днів при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати.

Перед кожним вживанням суспензію необхідно струшувати. Для дозування готової суспензії використовують піпетку для дозування або мірну ложку. Безпосередньо після прийому суспензії необхідно випити кілька ковтків води, щоб змити і проковтнути залишився в порожнині рота препарат. Після використання мірну ложку або піпетку, яку попередньо розбирають, промивають проточною водою, сушать і зберігають разом з препаратом.

При інфекціях верхніх і нижніх дихальних шляхів, ЛОР-органів, шкіри і м'яких тканин (окрім мігруючої еритеми):
з розрахунку 10 мг/кг маси тіла 1 раз на день протягом 3 днів (курсова доза 30 мг/кг).

Дітям старше 6 місяців з масою тіла до 10 кг рекомендується приймати препарат у формі порошку для приготування суспензії для прийому всередину з концентрацією 100 мг/5 мл
Дорослим
- 500 мг 1 раз на день протягом 3 днів (курсова доза - 1,5 г).

При лікуванні початкової стадії хвороби Лайма (мігруючої еритеми - erythema migrans):
один раз на добу: в 1-ий день - у дозі 20 мг/кг маси тіла, потім з 2-го по 5-ий день в дозі 10 мг/кг маси тіла. Курсова доза - 60 мг/кг маси тіла.

Дорослим - 1,0 г у перший день, потім по 500 мг/добу щодня з 2 по 5 день (курсова доза-3,0 г).

При інфекціях сечостатевих шляхів, викликаних Chlamydia trachomatis (уретрит, цервіцит):
При неускладненому уретриті/цервіциті - дорослим одноразово 1,0 г -25 мл суспензії 200 мг / 5 мл

При терапії акне (вугри звичайні) середнього ступеня тяжкості:
В 1, 2 і 3 день лікування приймають по 500 мг (12,5 мг суспензії 200 мг / 5 мл) 1 раз на день, потім роблять перерву з четвертого по сьомий день, з восьмого дня лікування приймають по 500 мг 1 раз на тиждень протягом 9 тижнів (курсова доза 6,0 м).

Побічні дії

З боку системи кровообігу та лімфатичної систем: часто - лімфоцитопенія, еозинофілія; нечасто - лейкопенія, нейтропенія; дуже рідко - тромбоцитопенія, гемо-літична анемія.

З боку нервової системи: часто - запаморочення, головний біль, парестезія, анорексія; нечасто - знервованість, гіпостезія, безсоння, сонливість; рідко - ажитація; дуже рідко - непритомність, судоми, психомоторна гіперактивність, загострення міастенії gravis, тривога, агресія.

З боку органів чуття: часто - зниження гостроти слуху, зниження гостроти зору, порушення сприйняття смакових відчуттів; нечасто - шум у вухах, глухота; рідко - вертиго; дуже рідко - аносмія, втрата смакових відчуттів, паросмія.

З боку серцево-судинної системи: нечасто - відчуття серцебиття; дуже рідко - аритмія, шлуночкова тахікардія, подовження інтервалу QT, аритмія типу «пірует», зниження артеріального тиску.

З боку травної системи: дуже часто - нудота, діарея, біль у животі, метеоризм; часто - блювання, диспепсія; нечасто - гастрит, запор; дуже рідко - зміна кольору язика, псевдомембранозний коліт, панкреатит.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко - гепатит, підвищення активності «печінкових» трансаміназ, гіпербілірубінемія; рідко - порушення функції печінки; дуже рідко - холестатична жовтяниця, печінкова недостатність, фульмінантний гепатит, некроз печінки.

Алергічні реакції: часто - шкірний свербіж, висип; нечасто - ангіоневротичний набряк, реакції гіперчутливості, синдром Стівенса-Джонсона, фотосенсибілізація, кра-пивниця; дуже рідко - анафілактичні реакції, токсичний епідермальний некро-ліз, мультиформна еритема.

З боку опорно-рухового апарату: часто - артралгія.

З боку сечовидільної системи: нечасто - підвищення концентрації сечовини і креатиніну в плазмі крові; дуже рідко - інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.

Інші: часто - слабкість; нечасто - біль у грудях, периферичні набряки, біль, астенія, вагініт, кандидоз різних локалізацій.

Особливі вказівки

При призначенні пацієнтам з цукровим діабетом, а також при низькокалорійній дієті необхідно враховувати, що до складу суспензії входить сахароза (3,7 г/5 мл або 0,3 ХЕ/5 мл).

У разі пропуску прийому однієї дози препарату пропущену дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні - з інтервалами у 24 год. Необхідно дотримуватися рекомендовану в інструкції схему та тривалість прийому препарату.

Азитроміцин протипоказаний пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки. Пацієнтам з помірним порушенням функції печінки азитроміцин слід призначати з обережністю із-за можливості розвитку фульмінантного гепатиту і важкої печінкової недостатності. При наявності симптомів порушення функції печінки (швидко наростаюча астенія, жовтяниця, потемніння кольору сечі, схильність до кровотеч, печінкова енцефалопатія) терапію азитроміцином слід припинити і провести дослідження функціонального стану печінки.

При помірній нирковій недостатності (КК більше 40 мл/хв) прийом азитроміцину слід проводити під контролем функції нирок.

Немає даних про можливу взаємодію між азитроміцином і похідними ерго-таміно і дигідроерготаміну, але із-за розвитку ерготизму при одночасному прийомі макролідів з похідними ерготаміну і дигідроерготаміну дана комбінація протипоказана.

При тривалому прийомі азитроміцину можливий розвиток псевдомембранозного коліту, спричиненого Clostridium difficile, як у вигляді легкої діареї, так і важкого коліту. При розвитку діареї на тлі прийому азитроміцину, а також через 2 місяці після закінчення терапії слід виключити клостридиальный псевдомембранозний коліт.

При синдромі сповільненій реполяризації шлуночків - синдром подовження інтервалу QT на тлі прийому макролідів, включаючи азитроміцин, підвищується ризик розвитку аритмії. Обережність при призначенні азитроміцину слід дотримуватись у пацієнтів із подовженням інтервалу QT, які отримують терапію антиаритмічними засобами класів IA, III, цизапридом, при наявності гіпокаліємії або гіпомагніємії, клінічно значущої брадикардії, аритмії або тяжкої серцевої недостатності.

Застосування азитроміцину може спровокувати розвиток міастенічного синдрому або викликати загострення міастенії gravis.

З 2010 року азитроміцин рекомендований Міжнародним союзом по боротьбі з інфекціями, що передаються статевим шляхом, спільно з Європейським підрозділом ВООЗ, як препарат першого вибору для лікування хламідійної інфекції під час вагітності.

Як і при застосуванні інших антибактеріальних препаратів при терапії азитроміцином слід регулярно обстежувати пацієнтів на наявність невосприимчивых мікроорганізмів і ознаки розвитку суперінфекцій, у тому числі грибкових.

Передозування

При прийомі високих доз препарату може спостерігатися посилення дозозалежних побічних ефектів: тимчасова втрата слуху, тяжка нудота, блювання, діарея.

Лікування: призначення активованого вугілля, проведення симптоматичної терапії, контроль життєво важливих функцій.

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.
Приготовану суспензію зберігати при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати.

Термін придатності

2 роки. Приготовлена суспензія - не більше 5 днів.


(6594)

Комментарии
Пока нет комментариев
Написать комментарий
Заказ обратного звонка
Ваша заявка принята
Мы свяжемся с Вами в ближайшее время
Ваша заявка принята
Мы свяжемся с Вами в ближайшее время