Купить Аторвастатин таблетки 10 мг, 30 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Аторвастатин
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой
1 таблетка содержит 10 мг аторвастатина (в форме кальциевой соли)
30 шт.
Аторвастин - гиполипидемическое средство из группы статинов. По принципу конкурентного антагонизма молекула статина связывается с той частью рецептора коэнзима А, где прикрепляется ГМГ-КоА-редуктаза. Другая часть молекулы статина ингибирует процесс превращения гидроксиметилглутарата в мевалонат, промежуточный продукт в синтезе молекулы холестерина. Ингибирование активности ГМГ-КоА-редуктазы приводит к серии последовательных реакций, в результате которых снижается внутриклеточное содержание холестерина и происходит компенсаторное повышение активности ЛПНП-рецепторов и соответственно ускорение катаболизма холестерина (Xc) ЛПНП.
Первичная гиперхолестеринемия при неэффективности диетотерапии, комбинированная гиперхолестеринемия и гипертриглицеридемия, гетерозиготная и гомозиготная семейная гиперхолестеринемия при неэффективности диетотерапии.
Заболевания печени в активной стадии, повышение активности трансаминаз сыворотки более чем в 3 раза неясного генеза, беременность, лактация (грудное вскармливание), повышенная чувствительность к аторвастатину. Женщины репродуктивного возраста, не применяющие надежные средства контрацепции. Аторвастатин противопоказан к применению при беременности и в период лактации (грудного вскармливания).
Лечение проводят на фоне стандартной диеты для пациентов с гиперхолестеринемией. Дозу Аторвастина устанавливают индивидуально, в зависимости от исходного уровня холестерина. Принимают внутрь. Начальная доза обычно составляет 10 мг 1 раз в сутки. Эффект проявляется в течение 2 недель, а максимальный эффект - в течение 4 недель. При необходимости дозу можно постепенно увеличить с интервалом 4 недели и более. Максимальная суточная доза Аторвастин - 80 мг
Со стороны нервной системы: часто - бессонница, головная боль, астенический синдром; недомогание, головокружение редко - периферическая нейропатия; очень редко - амнезия, парестезия, гипестезия.
Со стороны пищеварительной системы: часто - тошнота, диарея, абдоминальная боль, диспепсия, метеоризм, запор; редко - рвота, анорексия; очень редко - гепатит, панкреатит, холестатическая желтуха.
Со стороны опорно-двигательного аппарата: часто — миалгия, боль в спине, артралгия; редко - судороги мышц, миозит, очень редко - миопатия, рабдомиолиз.
Аллергические реакции: редко - крапивница, зуд, кожная сыпь, буллезная сыпь, очень редко - анафилаксия, полиморфная экссудативная эритема (в т.ч. синдром Стивенса-Джонсона), синдром Лаейлла.
Со стороны органов кроветворения: редко - тромбоцитопения.
Со стороны обмена веществ: редко - гипо- или гипергликемия, повышение активности сывороточной КФК.
Прочие: редко - шум в ушах, утомление, импотенция, периферические отеки, увеличение массы тела, боль в груди, алопеция; очень редко — геморрагический инсульт (при одновременном приеме в больших дозах и ингибиторами CYP3А4) , вторичная почечная недостаточность.
При появлении при появлении необъяснимых болей или слабости в мышцах, особенно если они сопровождаются недомоганием или лихорадкой следует немедленно обратиться к врачу. При одновременном применении аторвастатина с ингибиторами протеаз цитохрома CYP3A4 (циклоспорин, кларитромицин, итраконазол) начальную дозу следует начинать с 10 мг; при кратковременном курсе лечения антибиотиками прием аторвастатина следует отменить. Необходимо регулярно контролировать показатели функции печени перед началом лечения, через 6 и 12 недель после начала применения препарата или после увеличения дозы, а также периодически (каждые 6 месяцев) во время всего периода лечения (до полной нормализации состояния пациентов, у которых уровни трансаминаз превышают нормальные). Повышение показателей "печеночных" трансаминаз наблюдается в основном в первые 3 месяца применения препарата. Рекомендуется отменить препарат или снизить дозу при повышении активности «печеночных» ферментов (АСТ и АЛТ) более чем в 3 раза. Следует временно прекратить применение аторвастатина при развитии клинической симптоматики, предполагающей наличие острой миопатии, или при наличии факторов, предрасполагающих к развитию острой почечной недостаточности на фоне рабдомиолиза (тяжелые инфекции, снижение АД, обширные оперативные вмешательства, травма, метаболические, эндокринные или выраженные электролитные нарушения). Женщинам репродуктивного возраста следует применять надежные методы контрацепции. В случае возникновения беременности в процессе терапии, прием препарата должен быть немедленно прекращен. В связи с потенциальным риском для плода.
Влияние на способность к управлению транспортом и потенциально опасными механизмами: сообщений о неблагоприятном влиянии аторвастатина на концентрацию внимания не имеется.
При одновременном назначении циклоспорина, фибратов, эритромицина, кларитромицина, иммунодепрессивных, противогрибковых лекарственных (относящихся к азолам) и никотинамида концентрация аторвастатина в плазме и риск возникновения миопатии с рабдомиолизом и почечной недостаточности повышается.
Антациды снижают концентрацию на 35% (влияние на содержание холестерина ЛПНП не меняется).
Одновременный прием аторвастатина с варфарином может усиливать в первые дни действие варфарина на показатели свертывания крови (уменьшение протромбинового времени). Этот эффект исчезает через 15 дней совместного приема указанных препаратов.
Одновременное применение аторвастатина с ингибиторами протеаз, известными как ингибиторы цитохрома CYP3A4, сопровождается увеличением концентрации аторвастатина в плазме.
При применении дигоксина в комбинации с аторвастатином в дозе 80 мг/сутки концентрация дигоксина увеличивается примерно на 20%.
Увеличивает концентрацию (при назначении с аторвастатином в дозе 80 мг/сутки) пероральных контрацептивов, содержащих норэтистерон на 30% и этинилэстрадиол на 20%.
Гиполипидемический эффект комбинации с колестиполом превосходит таковой для каждого препарата в отдельности, несмотря на снижение концентрации аторвастатина на 25% при его одновременном использовании с колестиполом.
Одновременное применение с лекарственными средствами, снижающими концентрацию эндогенных стероидных гормонов (в т.ч. циметидином, кетоконазолом, спиронолактоном), увеличивает риск снижения эндогенных стероидных гормонов (следует соблюдать осторожность).
Употребление грейпфрутового сока во время лечения может привести к повышению концентрации аторвастатина в плазме крови. Во время лечения, следует избегать употребление этого сока.
Симптомы: специфические признаки передозировки не установлены. Вероятными симптомами могут являться боли в области печени, острая почечная недостаточность; при длительном применении миопатия и рабдомиолиз.
Лечение: специфического антидота нет, симптоматическая терапия и мероприятия по предупреждению дальнейшего всасывания (промывание желудка и прием активированного угля). Аторвастатин в значительной степени связывается с белками плазмы крови вследствие чего, гемодиализ неэффективен. При развитии миопатии, с последующим рабдомиолизом и острой почечной недостаточности (редко) - немедленная отмена препарата и введение диуретика и раствора натрия гидрокарбоната. Рабдомиолиз может привести к развитию гиперкалемии, для устранения которой требуется внутривенное введение хлорида кальция или глюконата кальция, инфузия глюкозы с инсулином, использование ионообменников ионов калия или, в тяжелых случаях проведения гемодиализа.
В защищенном от света месте, при температуре не выше 25 °C.
2 года.
Аторвастатин
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою
1 таблетка містить 10 мг аторвастатину (у формі кальцієвої солі)
30 шт.
Аторвастин - гіполіпідемічна засіб з групи статинів. За принципом конкурентного антагонізму молекула статину зв'язується з тією частиною рецептора коензиму А, де прикріплюється ГМГ-КоА-редуктаза. Інша частина молекули статину інгібує процес перетворення гидроксиметилглутарата у мевалонат, проміжний продукт у синтезі молекули холестерину. Інгібування активності ГМГ-КоА-редуктази призводить до серії послідовних реакцій, в результаті яких знижується внутрішньоклітинний вміст холестерину і відбувається компенсаторне підвищення активності ЛПНЩ-рецепторів і відповідно прискорення катаболізму холестерину (Xc) ЛПНЩ.
Первинна гіперхолестеринемія при неефективності дієтотерапії, комбінована гіперхолестеринемія і гіпертригліцеридемія, гетерозиготна і гомозиготная сімейна гіперхолестеринемія при неефективності дієтотерапії.
Захворювання печінки в активній стадії, підвищення активності трансаміназ сироватки більш ніж в 3 рази неясного генезу, вагітність, лактація (грудне вигодовування), підвищена чутливість до аторвастатину. Жінки репродуктивного віку, які не застосовують надійні засоби контрацепції. Аторвастатин протипоказаний до застосування при вагітності і в період лактації (грудного вигодовування).
Лікування проводять на фоні стандартної дієти для пацієнтів з гіперхолестеринемією. Дозу Аторвастина встановлюють індивідуально, залежно від вихідного рівня холестерину. Приймають внутрішньо. Початкова доза зазвичай становить 10 мг 1 раз на добу. Ефект проявляється протягом 2 тижнів, а максимальний ефект - протягом 4 тижнів. При необхідності дозу можна поступово збільшити з інтервалом 4 тижні і більше. Максимальна добова доза Аторвастин - 80 мг
З боку нервової системи: часто - безсоння, головний біль, астенічний синдром; нездужання, запаморочення, рідко - периферична нейропатія; дуже рідко - амнезія, парестезія, гіпестезія.
З боку травної системи: часто - нудота, діарея, абдомінальний біль, диспепсія, метеоризм, запор; рідко - блювання, анорексія; дуже рідко - гепатит, панкреатит, холестатична жовтяниця.
З боку опорно-рухового апарату: часто - міалгія, біль у спині, артралгія; рідко - судоми м'язів, міозит, дуже рідко - міопатія, рабдоміоліз.
Алергічні реакції: рідко - кропив'янка, свербіж, висипання на шкірі, бульозні висипи, дуже рідко - анафілаксія, поліморфна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона), синдром Лаейлла.
З боку органів кровотворення: рідко - тромбоцитопенія.
З боку обміну речовин: рідко - гіпо - або гіперглікемія, підвищення активності сироваткової КФК.
Інші: рідко - шум у вухах, втома, імпотенція, периферичні набряки, збільшення маси тіла, біль у грудях, алопеція; дуже рідко - геморагічний інсульт (при одночасному прийомі у великих дозах та інгібіторами CYP3A4) , вторинна ниркова недостатність.
При появі при появі непояснених болю або слабкості у м'язах, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або гарячкою слід негайно звернутися до лікаря. При одночасному застосуванні аторвастатину з інгібіторами протеаз цитохрому CYP3A4 (циклоспорин, кларитроміцин, ітраконазол) початкову дозу слід починати з 10 мг; при короткочасному курсі лікування антибіотиками прийом аторвастатину слід відмінити. Необхідно регулярно контролювати показники функції печінки перед початком лікування, через 6 і 12 тижнів після початку застосування препарату або після збільшення дози, а також періодично (кожні 6 місяців) під час усього періоду лікування (до повної нормалізації стану пацієнтів, у яких рівні трансаміназ перевищують нормальні). Підвищення показників печінкових" трансаміназ спостерігається в основному у перші 3 місяці застосування препарату. Рекомендується відмінити препарат або знизити дозу при підвищенні активності «печінкових» ферментів (АСТ і АЛТ) більше ніж у 3 рази. Слід тимчасово припинити застосування аторвастатину при розвитку клінічної симптоматики, передбачає наявність гострої міопатії, або при наявності факторів, що привертають до розвитку гострої ниркової недостатності на фоні рабдоміолізу (тяжкі інфекції, зниження артеріального тиску, великі оперативні втручання, травма, метаболічні, ендокринні або виражені електролітні порушення). Жінкам репродуктивного віку слід застосовувати надійні методи контрацепції. У разі виникнення вагітності в процесі терапії, прийом препарату повинен бути негайно припинений. У зв'язку з потенційним ризиком для плоду.
Вплив на здатність до керування транспортом та потенційно небезпечними механізмами: повідомлень про несприятливий вплив аторвастатину на концентрацію уваги не є.
При одночасному призначенні циклоспорину, фібратів, еритроміцину, кларитроміцину, імунодепресивних, протигрибкових лікарських (що відносяться до азолам) і нікотинаміду концентрація аторвастатину в плазмі і ризик виникнення міопатії з рабдоміоліз і нирковій недостатності підвищується.
Антациди знижують концентрацію на 35% (вплив на вміст холестерину ЛПНЩ не змінюється).
Одночасний прийом аторвастатину з варфарином може посилювати в перші дні дію варфарину на показники згортання крові, зменшення протромбінового часу). Цей ефект зникає через 15 днів спільного прийому зазначених препаратів.
Одночасне застосування аторвастатину з інгібіторами протеаз, відомими як інгібітори цитохрому CYP3A4, супроводжується збільшенням концентрації аторвастатину в плазмі.
При застосуванні дигоксину в комбінації з аторвастатином у дозі 80 мг/добу концентрація дигоксину збільшується приблизно на 20%.
Збільшує концентрацію (при призначенні з аторвастатином у дозі 80 мг/добу) пероральних контрацептивів, що містять норетистерон на 30% і етинілестрадіол на 20%.
Гіполіпідемічний ефект комбінації з колестиполом перевершує такий для кожного препарату окремо, незважаючи на зниження концентрації аторвастатину на 25% при одночасному використанні з колестиполом.
Одночасне застосування з лікарськими засобами, що знижують концентрацію ендогенних стероїдних гормонів (у т. ч. циметидином, кетоконазолом, спіронолактоном), збільшує ризик зниження ендогенних стероїдних гормонів (слід дотримуватися обережності).
Вживання грейпфрутового соку під час лікування може призвести до підвищення концентрації аторвастатину у плазмі крові. Під час лікування слід уникати вживання цього соку.
Симптоми: специфічні ознаки передозування не встановлені. Вірогідними симптомами можуть бути болі в області печінки, гостра ниркова недостатність; при тривалому застосуванні міопатія та рабдоміоліз.
Лікування: специфічного антидоту немає, симптоматична терапія та заходи щодо попередження подальшого всмоктування (промивання шлунка та прийом активованого вугілля). Аторвастатин значною мірою зв'язується з білками плазми крові внаслідок чого, гемодіаліз неефективний. При розвитку міопатії з подальшим рабдоміоліз і гострої ниркової недостатності (рідко) - негайна відміна препарату і введення діуретика і розчину натрію гідрокарбонату. Рабдоміоліз може призвести до розвитку гиперкалемии, для усунення якої потрібно внутрішньовенне введення хлориду кальцію або глюконату кальцію, інфузія глюкози з інсуліном, використання іонообмінників іонів калію або, у важких випадках проведення гемодіалізу.
У захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 °C.
2 роки.