Купить Аторис таблетки 30 мг, 30 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Аторис
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой.
Активное вещество: аторвастатин кальция - 31,08 мг, (эквивалентно 30 мг аторвастатина соответственно).
Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат — 175,24 мг; МКЦ — 52,5 мг; гипролоза — 6; кроскармеллоза натрия — 15 мг; кросповидон, тип А — 15 мг; полисорбат 80 — 0,68 мг; натрия гидроксид — 1,5 мг; магния стеарат — 3 мг.
Оболочка пленочная: Opadry II HP 85F28751 белый (поливиниловый спирт — 3,6 мг, титана диоксид (Е171) — 2,25 мг, макрогол 3000 — 1,82 мг, тальк — 1,33 мг) — 9 мг.
30 шт. по 30 мг.
Аторвастатин — гиполипидемическое средство из группы статинов. Основным механизмом действия аторвастатина является ингибирование активности ГМГ-КоА-редуктазы, фермента, катализирующего превращение ГМГ-КоА в мевалоновую кислоту. Это превращение является одним из ранних этапов в цепи синтеза холестерина (ХС) в организме. Подавление аторвастатином синтеза ХС приводит к повышенной реактивности рецепторов ЛПНП в печени, а также во внепеченочных тканях. Эти рецепторы связывают частицы ЛПНП и удаляют их из плазмы крови, что приводит к снижению концентрации ХС-ЛПНП в крови.
Антиатеросклеротический эффект аторвастатина является следствием его воздействия на стенки сосудов и компоненты крови. Аторвастатин подавляет синтез изопреноидов, являющихся факторами роста клеток внутренней оболочки сосудов. Под действием аторвастатина улучшается эндотелийзависимое расширение кровеносных сосудов, снижается концентрация ХС-ЛПНП, аполипопротеина В, триглицеридов (ТГ), происходит повышение концентрации ХС-ЛПВП и аполипопротеина А.
Аторвастатин снижает вязкость плазмы крови и активность некоторых факторов свертывания и агрегации тромбоцитов. Благодаря этому он улучшает гемодинамику и нормализует состояние свертывающей системы. Ингибиторы ГМГ-КоА-редуктазы также оказывают действие на метаболизм макрофагов, блокируют их активацию и предупреждают разрыв атеросклеротической бляшки.
Как правило, терапевтический эффект аторвастатина развивается после 2 нед применения препарата Аторис®, а максимальный эффект достигается через 4 нед.
Достоверно снижает риск развития ишемических осложнений (в т.ч. смерть от инфаркта миокарда) на 16%, риск повторной госпитализации по поводу стенокардии, сопровождающейся признаками ишемии миокарда, — на 26%.
Профилактика сердечно-сосудистых заболеваний:
Первичная профилактика сердечно-сосудистых осложнений у пациентов без клинических признаков ишемической болезни сердца, но имеющих несколько факторов риска ее развития: возраст старше 55 лет, никотиновая зависимость, артериальная гипертензия, сахарный диабет, низкий уровень ХС-ЛПВП в плазме крови, генетическая предрасположенность, в т.ч. на фоне дислипидемии. Вторичная профилактика сердечно-сосудистых осложнений у пациентов с ишемической болезнью сердца с целью снижения суммарного показателя смертности, инфаркта миокарда, инсульта, повторной госпитализации по поводу стенокардии и необходимости в реваскуляризации.С осторожностью: алкоголизм; заболевания печени в анамнезе.
Препарат Аторис® противопоказан при беременности и в период грудного вскармливания. Результаты исследований на животных свидетельствуют о том, что риск для плода может превышать любую возможную пользу для матери.
У женщин репродуктивного возраста, не использующих надежные методы контрацепции, применение препарата Аторис® не рекомендуется. При планировании беременности необходимо прекратить применение препарата Аторис®, по крайней мере, за 1 мес до запланированной беременности.
Сведений о выделении аторвастатина с грудным молоком нет. Однако у некоторых видов животных сходна концентрация аторвастатина в крови и грудном молоке. При необходимости применения препарата Аторис® в период лактации, во избежание риска развития нежелательных явлений у грудных детей, грудное вскармливание необходимо прекратить.
Внутрь, независимо от приема пищи.
До начала применения препарата Аторис® пациент должен быть переведен на диету, обеспечивающую снижение концентрации липидов в крови, которую необходимо соблюдать в течение всей терапии препаратом. Перед началом терапии следует попытаться добиться контроля гиперхолестеринемии с помощью физических упражнений и снижения массы тела у пациентов с ожирением, а также терапией основного заболевания.
Лечение начинают с рекомендуемой начальной дозы 10 мг. Доза препарата варьирует от 10 до 80 мг 1 раз в сутки и подбирается с учетом исходной концентрации ХС-ЛПНП, цели терапии и индивидуального терапевтического эффекта.
Препарат Аторис® можно принимать однократно в любое время суток, но в одно и то же время каждый день. Терапевтический эффект отмечается после 2 нед лечения, а максимальный эффект развивается через 4 нед. Поэтому дозировку не следует изменять раньше чем через 4 нед после начала применения препарата в предыдущей дозе.
В начале терапии и/или во время увеличения дозы необходимо каждые 2—4 нед контролировать концентрацию липидов в плазме крови и соответствующим образом корректировать дозу.
Первичная (гетерозиготная наследственная и полигенная) гиперхолестеринемия (тип IIа) и смешанная гиперлипидемия (тип IIb): лечение начинают с рекомендуемой начальной дозы, которую увеличивают после 4 нед, в зависимости от реакции пациента. Максимальная суточная доза составляет 80 мг.
Гомозиготная наследственная гиперхолестеринемия: диапазон доз такой же, как и при других типах гиперлипидемии. Начальная доза подбирается индивидуально, в зависимости от выраженности заболевания. У большинства пациентов с гомозиготной наследственной гиперхолестеринемией оптимальный эффект наблюдается при применении препарата в суточной дозе 80 мг (однократно). Препарат Аторис® применяется в качестве дополнительной терапии к другим методам лечения (плазмаферез) или как основное лечение, если терапия с помощью других методов невозможна.
Особые группы пациентов.
Пациенты пожилого возраста.
У пациентов пожилого возраста дозу препарата Аторис® изменять не следует.
Нарушение функции почек.
Не оказывает влияние на концентрацию аторвастатина в плазме крови или степень снижения концентрации ХС-ЛПНП при применении аторвастатина, поэтому изменение дозы препарата не требуется.
Нарушение функции печени.
У пациентов с нарушениями функции печени необходима осторожность (в связи с замедлением выведения препарата из организма). В подобной ситуации следует тщательно контролировать клинические и лабораторные показатели (регулярный контроль активности ACT и АЛТ). При значительном повышении печеночных трансаминаз доза препарата Аторис® должна быть уменьшена или лечение должно быть прекращено.
Применение в комбинации с другими ЛС.
При необходимости одновременного применения с циклоспорином суточная доза препарата Аторис® не должна превышать 10 мг.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головная боль, головокружение, астенический синдром, бессонница или сонливость, кошмарные сновидения, амнезия, парестезии, периферическая нейропатия, эмоциональная лабильность, атаксия, гиперкинезы, депрессия, гипестезии, слабость, недомогание.
Со стороны органов чувств: амблиопия, звон в ушах, сухость конъюнктивы, нарушение аккомодации, кровоизлияние в глаза, глухота, глаукома, паросмия, потеря вкусовых ощущений.
Со стороны ССС: сердцебиение, вазодилатация, мигрень, постуральная гипотензия, повышение АД, флебит, аритмия, боль в груди, васкулит.
Со стороны системы кроветворения: анемия, лимфаденопатия, тромбоцитопения.
Со стороны дыхательной системы: бронхит, ринит, диспноэ, бронхиальная астма, носовое кровотечение.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, изжога, запор или диарея, метеоризм, гастралгия, абдоминальная боль, анорексия или повышение аппетита, сухость во рту, отрыжка, дисфагия, рвота, стоматит, эзофагит, глоссит, гастроэнтерит, гепатит, печеночная колика, хейлит, язва двенадцатиперстной кишки, панкреатит, холестатическая желтуха, повышение активности печеночных ферментов, ректальное кровотечение, мелена, кровоточивость десен, тенезмы.
Со стороны опорно-двигательного аппарата: миалгия, артралгия, боль в спине, припухлость суставов, миопатия, судороги мышц, миозит, рабдомиолиз, тендопатия (в некоторых случаях с разрывом сухожилий).
Со стороны мочеполовой системы: урогенитальные инфекции, дизурия (в т.ч. поллакиурия, никтурия, недержание мочи или задержка мочеиспускания, императивные позывы на мочеиспускание), цистит, гематурия, вагинальное кровотечение, маточное кровотечение, мочекаменная болезнь, метроррагия, эпидидимит, снижение либидо, импотенция, нарушение эякуляции.
Со стороны кожных покровов: потливость, экзема, себорея, экхимозы.
Аллергические реакции: кожный зуд, кожная сыпь, контактный дерматит, редко крапивница, ангионевротический отек, анафилаксия, мультиформная экссудативная эритема, синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла).
Лабораторные показатели: повышение активности сывороточной КФК, повышение активности АЛТ, ACT, гипергликемия, гипогликемия.
Прочие: периферические отеки, увеличение массы тела, повышенная утомляемость, лихорадка.
Перед началом терапии препаратом Аторис® пациенту необходимо назначить стандартную гипохолестеринемическую диету, которую он должен соблюдать во время всего периода лечения.
Повышение активности печеночных ферментов в сыворотке крови может наблюдаться в течение лечения препаратом Аторис®. Это повышение, как правило, небольшое и не имеет клинического значения. Однако рекомендуется контроль активности печеночных ферментов в сыворотке крови до лечения, через 6 и 12 нед и при увеличении дозы аторвастатина. Если отмечается трехкратное относительно ВГН повышение активности ACT и/или AЛT, лечение препаратом Аторис® должно быть прекращено.
Аторвастатин может вызвать повышение активности КФК и аминотрансфераз.
У женщин репродуктивного возраста, не использующих надежную контрацепцию, использование препарата Аторис® не рекомендуется. Если пациентка планирует беременность, она должна прекратить прием препарата Аторис®, по крайней мере за месяц до запланированной беременности.
Пациентов необходимо предупредить о том, что им следует немедленно обратиться к врачу при появлении необъяснимых болей или слабости в мышцах. Особенно если они сопровождаются недомоганием или лихорадкой.
Лечение препаратом Аторис® может вызвать миопатию, которая иногда сопровождается рабдомиолизом, приводящим к острой почечной недостаточности. Риск этого осложнения возрастает при одновременном приеме с препаратом Аторис® одного или нескольких из следующих лекарственных препаратов: производные фиброевой кислоты, ниацин, циклоспорин, нефазодон, некоторые антибиотики, противогрибковые средства из группы азолов, ингибиторы ВИЧ-протеаз.
При клинических проявлениях миопатии рекомендуется определить плазменные концентрации КФК. При 10-кратном повышении относительное ВГН активности КФК лечение препаратом Аторис® должно быть прекращено.
Имеются сообщения о развитии атонического фасциита на фоне применения аторвастатина, однако связь с применением препарата, возможно, но до настоящего времени не доказана, этиология неизвестна.
Пациентов необходимо предупредить о том, что им следует немедленно обратиться к врачу при появлении необъяснимых болей или мышечной слабости, особенно если они сопровождаются недомоганием или лихорадкой.
Препарат Аторис® содержит лактозу, в связи с чем его применение пациентами с дефицитом лактазы, непереносимостью лактозы и синдромом глюкозо-галактозной мальабсорбции противопоказано.
Влияние на способность управлять транспортными средствами и работать с механизмами.
Учитывая возможность развития головокружения, следует соблюдать осторожность при управлении транспортными средствами и другими техническими устройствами, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Перед началом терапии препаратом Аторис® пациенту необходимо назначить стандартную гипохолестеринемическую диету, которую он должен соблюдать во время всего периода лечения.
Повышение активности печеночных ферментов в сыворотке крови может наблюдаться в течение лечения препаратом Аторис®. Это повышение, как правило, небольшое и не имеет клинического значения. Однако рекомендуется контроль активности печеночных ферментов в сыворотке крови до лечения, через 6 и 12 нед и при увеличении дозы аторвастатина. Если отмечается трехкратное относительно ВГН повышение активности ACT и/или AЛT, лечение препаратом Аторис® должно быть прекращено.
Аторвастатин может вызвать повышение активности КФК и аминотрансфераз.
У женщин репродуктивного возраста, не использующих надежную контрацепцию, использование препарата Аторис® не рекомендуется. Если пациентка планирует беременность, она должна прекратить прием препарата Аторис®, по крайней мере за месяц до запланированной беременности.
Пациентов необходимо предупредить о том, что им следует немедленно обратиться к врачу при появлении необъяснимых болей или слабости в мышцах. Особенно если они сопровождаются недомоганием или лихорадкой.
Лечение препаратом Аторис® может вызвать миопатию, которая иногда сопровождается рабдомиолизом, приводящим к острой почечной недостаточности. Риск этого осложнения возрастает при одновременном приеме с препаратом Аторис® одного или нескольких из следующих лекарственных препаратов: производные фиброевой кислоты, ниацин, циклоспорин, нефазодон, некоторые антибиотики, противогрибковые средства из группы азолов, ингибиторы ВИЧ-протеаз.
При клинических проявлениях миопатии рекомендуется определить плазменные концентрации КФК. При 10-кратном повышении относительное ВГН активности КФК лечение препаратом Аторис® должно быть прекращено.
Имеются сообщения о развитии атонического фасциита на фоне применения аторвастатина, однако связь с применением препарата, возможно, но до настоящего времени не доказана, этиология неизвестна.
Пациентов необходимо предупредить о том, что им следует немедленно обратиться к врачу при появлении необъяснимых болей или мышечной слабости, особенно если они сопровождаются недомоганием или лихорадкой.
Препарат Аторис® содержит лактозу, в связи с чем его применение пациентами с дефицитом лактазы, непереносимостью лактозы и синдромом глюкозо-галактозной мальабсорбции противопоказано.
Влияние на способность управлять транспортными средствами и работать с механизмами.
Учитывая возможность развития головокружения, следует соблюдать осторожность при управлении транспортными средствами и другими техническими устройствами, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Симптомы: при развитии миопатии с последующим рабдомиолизом и острой почечной недостаточностью (редкий, но тяжелый побочный эффект) препарат должен быть немедленно отменен.
Лечение: больному необходимо ввести диуретик и раствор натрия гидрокарбоната. При необходимости следует провести гемодиализ. Рабдомиолиз может приводить к гиперкалиемии, для устранения которой требуется в/в введение кальция хлорида или кальция глюконата, инфузия 5% раствора декстрозы (глюкозы) с инсулином, использование калийобменных смол. Поскольку аторвастатин в значительной степени связывается с белками плазмы крови, гемодиализ неэффективен.
Общие мероприятия: мониторинг и поддержание жизненных функций организма и предупреждение дальнейшего всасывания препарата (промывание желудка, назначение активированного угля или слабительных средств).
При температуре не выше 25 °C, в оригинальной упаковке.
Хранить в недоступном для детей месте.
Аторис
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Активна речовина: аторвастатин кальцію - 31,08 мг (еквівалентно 30 мг аторвастатину відповідно).
Допоміжні речовини: лактози моногідрат - 175,24 мг; МКЦ - 52,5 мг; гипролоза - 6; кроскармелоза натрію - 15 мг; кросповідон, тип А - 15 мг; полісорбат 80 - 0,68 мг; натрію гідроксид - 1,5 мг; магнію стеарат - 3 мг.
Плівкова оболонка: Opadry II HP 85F28751 білий (полівініловий спирт - 3,6 мг, титану діоксид (Е171) - 2,25 мг, макрогол 3000 - 1,82 мг, тальк - 1,33 мг) - 9 мг.
30 шт. по 30 мг.
Аторвастатин - гіполіпідемічна засіб з групи статинів. Основним механізмом дії аторвастатину є пригнічення активності ГМГ-КоА-редуктази, ферменту, що каталізує перетворення ГМГ-КоА у мевалонову кислоту. Це перетворення є одним із ранніх етапів синтезу ланцюга холестерину (ХС) в організмі. Придушення аторвастатином синтезу ХС призводить до підвищеної реактивності рецепторів ЛПНЩ у печінці, а також у позапечінкових тканинах. Ці рецептори зв'язують частинки ЛПНЩ і видаляють їх з плазми крові, що призводить до зниження концентрації ХС-ЛПНЩ у крові.
Антиатеросклеротический ефект аторвастатину є наслідком його впливу на стінки судин і компоненти крові. Аторвастатин пригнічує синтез ізопреноїдів, які є факторами росту клітин внутрішньої оболонки судин. Під дією аторвастатину поліпшується эндотелийзависимое розширення кровоносних судин, знижується концентрація ХС-ЛПНЩ, аполіпопротеїну В, тригліцеридів (ТГ), відбувається підвищення концентрації ХС-ЛПВЩ та аполіпопротеїну А.
Аторвастатин знижує в'язкість плазми й активність деяких факторів згортання і агрегації тромбоцитів. Завдяки цьому він покращує гемодинаміку і нормалізує стан системи згортання. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази також надають дію на метаболізм макрофагів, блокують їх активацію і попереджають розрив атеросклеротичної бляшки.
Як правило, терапевтичний ефект аторвастатину розвивається після 2 тижнів застосування препарату Аторис®, а максимальний ефект досягається через 4 тижні.
Достовірно знижує ризик розвитку ішемічних ускладнень (у т. ч. смерть від інфаркту міокарда) на 16%, ризик повторної госпіталізації з приводу стенокардії, що супроводжується ознаками ішемії міокарда, - на 26%.
Профілактика серцево-судинних захворювань:
Первинна профілактика серцево-судинних ускладнень у пацієнтів без клінічних ознак ішемічної хвороби серця, але які мають кілька факторів ризику її розвитку-вік старше 55 років, нікотинова залежність, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, низький рівень ХС-ЛПВЩ в плазмі крові, генетична схильність, в т. ч. на тлі дисліпідемії. Вторинна профілактика серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з ішемічною хворобою серця з метою зниження сумарного показника смертності, інфаркту міокарда, інсульту, повторної госпіталізації з приводу стенокардії і необхідності в реваскуляризації.З обережністю: алкоголізм; захворювання печінки в анамнезі.
Препарат Аторис® протипоказаний при вагітності і в період грудного вигодовування. Результати досліджень на тваринах свідчать про те, що ризик для плода може перевищувати будь-яку можливу користь для матері.
У жінок репродуктивного віку, які не використовують надійні методи контрацепції, застосування препарату Аторис® не рекомендується. При плануванні вагітності необхідно припинити застосування препарату Аторис®, принаймні, за 1 місяць до запланованої вагітності.
Відомостей про виділення аторвастатин з грудним молоком немає. Однак у деяких видів тварин подібна концентрація аторвастатину в крові та грудному молоці. При необхідності застосування препарату Аторис® в період лактації, щоб уникнути ризику розвитку небажаних явищ у грудних дітей, грудне вигодовування необхідно припинити.
Внутрішньо, незалежно від прийому їжі.
До початку застосування препарату Аторис® пацієнт повинен бути переведений на дієту, що забезпечує зниження концентрації ліпідів у крові, яку необхідно дотримуватися протягом всієї терапії препаратом. Перед початком терапії слід спробувати домогтися контролю гіперхолестеринемії за допомогою фізичних вправ та зниження маси тіла у пацієнтів з ожирінням, а також терапією основного захворювання.
Лікування починається з рекомендованої початкової дози 10 мг. Доза препарату варіює від 10 до 80 мг 1 раз на добу і підбирається з урахуванням вихідної концентрації ХС-ЛПНЩ, мети терапії та індивідуального терапевтичного ефекту.
Препарат Аторис® можна приймати одноразово в будь-який час доби, але в один і той же час кожен день. Терапевтичний ефект відзначається після 2 тижнів лікування, а максимальний ефект розвивається через 4 тижні. Тому дозування не слід змінювати раніше ніж через 4 тижні після початку застосування препарату у попередній дозі.
На початку терапії і/або під час збільшення дози необхідно кожні 2-4 тижні контролювати концентрацію ліпідів у плазмі крові і відповідним чином коригувати дозу.
Первинна (гетерозиготна спадкова і полигенная) гіперхолестеринемія (тип ІІа) і змішана гіперліпідемія (тип IIb): лікування починають з рекомендованої початкової дози, яку збільшують після 4 тижнів, залежно від реакції пацієнта. Максимальна добова доза становить 80 мг.
Гомозиготная спадкова гіперхолестеринемія: діапазон доз такий самий, як і при інших типах гіперліпідемії. Початкова доза підбирається індивідуально, залежно від вираженості захворювання. У більшості пацієнтів з гомозиготною спадковою гіперхолестеринемією оптимальний ефект спостерігається при застосуванні препарату у добовій дозі 80 мг (одноразово). Препарат Аторис® застосовується у якості додаткової терапії до інших методів лікування (плазмаферез) або як основна лікування, якщо терапія за допомогою інших методів неможлива.
Особливі групи пацієнтів.
Пацієнти літнього віку.
У пацієнтів літнього віку дозу препарату Аторис® змінювати не слід.
Порушення функції нирок.
Не впливає на концентрацію аторвастатину в плазмі крові або ступінь зниження концентрації ХС-ЛПНЩ при застосуванні аторвастатину, тому зміна дози препарату не потрібно.
Порушення функції печінки.
У пацієнтів з порушеннями функції печінки необхідна обережність (у зв'язку з уповільненням виведення препарату з організму). У подібній ситуації слід ретельно контролювати клінічні і лабораторні показники (регулярний контроль активності ACT і АЛТ). При значному підвищенні печінкових трансаміназ доза препарату Аторис® повинна бути зменшена або лікування повинно бути припинено.
Застосування у комбінації з іншими ЛЗ.
При необхідності одночасного застосування з циклоспорином добова доза препарату Аторис® не повинна перевищувати 10 мг.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, астенічний синдром, безсоння або сонливість, жахливі сновидіння, амнезія, парестезії, периферична нейропатія, емоційна лабільність, атаксія, гіперкінези, депресія, гіпестезії, слабкість, нездужання.
З боку органів чуття: амбліопія, дзвін у вухах, сухість кон'юнктиви, порушення акомодації, крововилив у око, глухота, глаукома, паросмія, втрата смакових відчуттів.
З боку ССС: серцебиття, вазодилатація, мігрень, постуральна гіпотензія, підвищення артеріального тиску, флебіт, аритмія, біль у грудях, васкуліт.
З боку системи кровотворення: анемія, лімфаденопатія, тромбоцитопенія.
З боку дихальної системи: бронхіт, риніт, диспное, бронхіальна астма, носова кровотеча.
З боку травної системи: нудота, печія, запор або діарея, метеоризм, біль у шлунку, абдомінальний біль, анорексія або підвищення апетиту, сухість у роті, відрижка, дисфагія, блювання, стоматит, езофагіт, глосит, гастроентерит, гепатит, печінкова коліка, хейліт, виразка дванадцятипалої кишки, панкреатит, холестатична жовтяниця, підвищення активності печінкових ферментів, ректальна кровотеча, мелена, кровоточивість ясен, тенезми.
З боку опорно-рухового апарату: міалгія, артралгія, біль у спині, припухлість суглобів, міопатія, судоми м'язів, міозит, рабдоміоліз, тендопатия (в деяких випадках з розривом сухожиль).
З боку сечостатевої системи: урогенітальні інфекції, дизурія (у т. ч. поллакіурія, ніктурія, нетримання сечі або затримка сечовипускання, імперативні позиви на сечовипускання), цистит, гематурія, вагінальне кровотеча, маткова кровотеча, сечокам'яна хвороба, метрорагія, епідидиміт, зниження лібідо, імпотенція, порушення еякуляції.
З боку шкірних покривів: пітливість, екзема, себорея, екхімози.
Алергічні реакції: шкірний свербіж, шкірні висипи, контактний дерматит, рідко-кропив'янка, ангіоневротичний набряк, анафілаксія, мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
Лабораторні показники: підвищення активності сироваткової КФК, підвищення активності АЛТ, ACT, гіперглікемія, гіпоглікемія.
Інші: периферичні набряки, збільшення маси тіла, підвищена втомлюваність, гарячка.
Перед початком терапії препаратом Аторис® пацієнтові необхідно призначити стандартну гипохолестеринемическую дієту, якої він повинен дотримуватись під час усього періоду лікування.
Підвищення активності печінкових ферментів у сироватці крові може спостерігатися протягом лікування препаратом Аторис®. Це підвищення, як правило, невелике і не має клінічного значення. Проте рекомендується контроль активності печінкових ферментів в сироватці крові до лікування, через 6 і 12 тижнів і при збільшенні дози аторвастатину. Якщо відзначається триразове щодо ВМН підвищення активності АСТ і/або АЛТ, лікування препаратом Аторис® повинно бути припинено.
Аторвастатин може спричинити підвищення активності КФК і амінотрансфераз.
У жінок репродуктивного віку, які не використовують надійну контрацепцію, використання препарату Аторис® не рекомендується. Якщо пацієнтка планує вагітність, вона повинна припинити прийом препарату Аторис®, принаймні за місяць до запланованої вагітності.
Пацієнтів необхідно попередити про те, що їм слід негайно звернутися до лікаря при появі непояснених болю або слабкості у м'язах. Особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або гарячкою.
Лікування препаратом Аторис® може викликати міопатію, яка іноді супроводжується рабдоміоліз, що призводить до гострої ниркової недостатності. Ризик цього ускладнення зростає при одночасному прийомі з препаратом Аторис® одного або кількох із таких лікарських препаратів: похідні фіброєвої кислоти, ніацин, циклоспорин, нефазодон, певні антибіотики, протигрибкові засоби з групи азолів, інгібітори ВІЛ-протеаз.
При клінічних проявах міопатії рекомендується визначити плазмові концентрації КФК. При 10-кратному підвищенні відносне ВМН активності КФК лікування препаратом Аторис® повинно бути припинено.
Є повідомлення про розвиток атонічного фасциїту на тлі застосування аторвастатину, однак зв'язок із застосуванням препарату, можливо, але до теперішнього часу не доведена, етіологія невідома.
Пацієнтів необхідно попередити про те, що їм слід негайно звернутися до лікаря при появі незрозумілих болів або м'язової слабкості, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або гарячкою.
Препарат Аторис® містить лактозу, у зв'язку з чим його застосування пацієнтами з дефіцитом лактази, непереносимістю лактози і синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції протипоказано.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
Враховуючи можливість розвитку запаморочення, слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та іншими технічними пристроями, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Перед початком терапії препаратом Аторис® пацієнтові необхідно призначити стандартну гипохолестеринемическую дієту, якої він повинен дотримуватись під час усього періоду лікування.
Підвищення активності печінкових ферментів у сироватці крові може спостерігатися протягом лікування препаратом Аторис®. Це підвищення, як правило, невелике і не має клінічного значення. Проте рекомендується контроль активності печінкових ферментів в сироватці крові до лікування, через 6 і 12 тижнів і при збільшенні дози аторвастатину. Якщо відзначається триразове щодо ВМН підвищення активності АСТ і/або АЛТ, лікування препаратом Аторис® повинно бути припинено.
Аторвастатин може спричинити підвищення активності КФК і амінотрансфераз.
У жінок репродуктивного віку, які не використовують надійну контрацепцію, використання препарату Аторис® не рекомендується. Якщо пацієнтка планує вагітність, вона повинна припинити прийом препарату Аторис®, принаймні за місяць до запланованої вагітності.
Пацієнтів необхідно попередити про те, що їм слід негайно звернутися до лікаря при появі непояснених болю або слабкості у м'язах. Особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або гарячкою.
Лікування препаратом Аторис® може викликати міопатію, яка іноді супроводжується рабдоміоліз, що призводить до гострої ниркової недостатності. Ризик цього ускладнення зростає при одночасному прийомі з препаратом Аторис® одного або кількох із таких лікарських препаратів: похідні фіброєвої кислоти, ніацин, циклоспорин, нефазодон, певні антибіотики, протигрибкові засоби з групи азолів, інгібітори ВІЛ-протеаз.
При клінічних проявах міопатії рекомендується визначити плазмові концентрації КФК. При 10-кратному підвищенні відносне ВМН активності КФК лікування препаратом Аторис® повинно бути припинено.
Є повідомлення про розвиток атонічного фасциїту на тлі застосування аторвастатину, однак зв'язок із застосуванням препарату, можливо, але до теперішнього часу не доведена, етіологія невідома.
Пацієнтів необхідно попередити про те, що їм слід негайно звернутися до лікаря при появі незрозумілих болів або м'язової слабкості, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або гарячкою.
Препарат Аторис® містить лактозу, у зв'язку з чим його застосування пацієнтами з дефіцитом лактази, непереносимістю лактози і синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції протипоказано.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
Враховуючи можливість розвитку запаморочення, слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та іншими технічними пристроями, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Симптоми: при розвитку міопатії з подальшим рабдоміоліз і гострою нирковою недостатністю (рідкісний, але важкий побічний ефект) препарат повинен бути негайно скасований.
Лікування: хворому необхідно ввести діуретик і розчин натрію гідрокарбонату. При необхідності слід провести гемодіаліз. Рабдоміоліз може призвести до гіперкаліємії, для усунення якої вимагається в/в введення кальцію хлориду або кальцію глюконату, інфузія 5% розчину декстрози (глюкози) з інсуліном, використання калийобменных смол. Оскільки аторвастатин значною мірою зв'язується з білками плазми крові, гемодіаліз неефективний.
Загальні заходи: моніторинг і підтримання життєвих функцій організму та попередження подальшого всмоктування препарату (промивання шлунка, призначення активованого вугілля або проносних засобів).
При температурі не вище 25 °C, в оригінальній упаковці.
Зберігати в недоступному для дітей місці.