Купить Атенолол никомед таблетки 100 мг, 30 шт.

Атенолол никомед таб. 100мг №30

Атенолол (Atenolol)

Атенолол

таблетки: 1 таблетка содержит 25, 50 или 100 мг атенолола;
14, 28, 30, 50, 100 шт. в упаковке.

Атенолол

- кардиоселективный бета1-адреноблокатор без внутренней симпатомиметической активности. Уменьшает стимулирующее влияние на сердце симпатической иннервации и циркулирующих в крови катехоламинов. Оказывает антиангинальное, гипотензивное и антиаритмическое действие. Уменьшает автоматизм синусового узла, урежает ЧСС, замедляет AV-проводимость, снижает сократимость и возбудимость миокарда, снижает потребность миокарда в кислороде. Не обладает мембраностабилизующей активностью. При применении в средних терапевтических дозах оказывает менее выраженное влияние на гладкую мускулатуру бронхов и периферических артерий, чем неселективные бета-адреноблокаторы.

Артериальная гипертензия, профилактика приступов стенокардии, синусовая тахикардия, профилактика наджелудочковых тахиаритмий. Гиперкинетический кардиальный синдром функционального генеза.

AV-блокада II и III степени, синоатриальная блокада, брадикардия, СССУ, артериальная гипотензия, кардиогенный шок, хроническая сердечная недостаточность II Б-III стадии, острая сердечная недостаточность, метаболический ацидоз, повышенная чувствительность к атенололу.

Внутрь, перед едой, не разжевывая и запивая небольшим количеством жидкости. Режим дозирования устанавливают индивидуально.
При лечении артериальной гипертензии, стенокардии и тахиаритмий начальная терапевтическая доза атенолола — 50 мг однократно в сутки. При недостаточной выраженности гипотензивного эффекта дозу препарата повышают до 100 мг. Для достижения стабильного гипотензивного эффекта требуется 1—2 недели приема препарата. Если в течение двух недель применения атенолола не достигнуто гипотензивного эффекта, необходимо дополнительно назначить другие препараты, понижающие артериальное давление.
При лечении артериальной гипертензии препаратом в дозе 25 мг (поддерживающая доза) в сутки необходимо проводить контроль за стабильностью эффективности проводимой терапии, измеряя артериальное давление непосредственно перед назначением следующей дозы.
Максимальная суточная доза для ряда пациентов со стенокардией составляет 200 мг в сутки.
- по 50 мг/сут; при КК менее 15 мл/мин - по 50 мг через день.
Снижение дозы в случае планируемой отмены производят постепенно, по 1/4 дозы каждые 3-4 дня.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: в отдельных случаях - брадикардия, артериальная гипотензия, нарушения AV-проводимости, появление симптомов сердечной недостаточности.
Со стороны пищеварительной системы: в начале терапии возможны тошнота, запоры, диарея, сухость во рту.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: в начале терапии возможны усталость, головокружение, депрессия, легкая головная боль, нарушения сна, ощущение холода и парестезии в конечностях, снижение реакционной способности пациента, уменьшение секреции слезной жидкости, конъюнктивит.
Со стороны эндокринной системы: снижение потенции, гипогликемические состояния у больных с сахарным диабетом.
Со стороны дыхательной системы: у предрасположенных пациентов - появление симптомов бронхиальной обструкции.
Аллергические реакции: кожный зуд.
Прочие: усиление потоотделения, покраснение кожи.

Атенолол проникает через плаценту, поэтому применение при беременности возможно только в том случае, если предполагаемая польза для матери превышает возможный риск для плода.
Атенолол выделяется с грудным молоком, поэтому при необходимости применения в период лактации рекомендуется прекратить грудное вскармливание; если это невозможно, то следует обеспечить тщательное медицинское наблюдение за состоянием грудного ребенка.

С осторожностью следует применять при обструктивных заболеваниях органов дыхания, сахарном диабете (особенно при его лабильном течении), болезни Рейно, облитерирующих заболеваниях периферических артерий, феохромоцитоме (в этом случае необходимо предварительное лечение альфа-адреноблокаторами), тиреотоксикозе, у пациентов с выраженными нарушениями выделительной функции почек, у пациентов пожилого возраста.
При применении атенолола возможно уменьшение продукции слезной жидкости, что имеет значение для пациентов, пользующихся контактными линзами.
Отмену атенолола после продолжительного курса лечения следует проводить постепенно под наблюдением врача.
При прекращении комбинированного применения атенолола и клонидина лечение клонидином продолжают еще несколько дней после отмены атенолола, в противном случае возможно возникновение выраженной артериальной гипертензии.
При необходимости проведения ингаляционного наркоза у пациентов, получающих атенолол, за несколько дней до проведением наркоза необходимо прекратить прием атенолола или подобрать средство для наркоза с минимальным отрицательным инотропным действием.
Не рекомендуется применение у детей.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
У пациентов, деятельность которых требует повышенной концентрации внимания, вопрос об амбулаторном применении атенолола следует решать только после оценки индивидуальной реакции.

При одновременном применении диуретиков усиливается антигипертензивное действие.
При одновременном применении средств для ингаляционного наркоза повышается риск усиления кардиодепрессивного действия и развития артериальной гипотензии.
Имеются сообщения о развитии брадикардии и артериальной гипотензии при одновременном применении алкурония хлорида.
При одновременном применении верапамила усиливается отрицательное инотропное действие, развивается брадикардия, брадиаритмия, выраженные нарушения проводимости; описаны случаи постуральной гипотензии, головокружения, левожелудочковой недостаточности, летаргии. Под влиянием верапамила фармакокинетические параметры атенолола существенно не меняются, хотя описан случай повышения AUC атенолола.
При одновременном применении дизопирамида повышается Css, уменьшается клиренс дизопирамида, возможно нарушение проводимости.
При одновременном применении дипиридамола описан случай развития брадикардии и затем асистолии (при проведении ЭКГ-теста с дипиридамолом у пациента, получающего атенолол).
При одновременном применении индометацина, напроксена и других НПВС возможно уменьшение антигипертензивного действия атенолола, что в определенной степени обусловлено нарушением (под влиянием НПВС) синтеза в почках и высвобождения в кровоток простагландинов PGA и PGE, которые оказывают сильный вазодилатирующий эффект на периферические артериолы.
При одновременном применении инсулина возможно повышение АД.
При одновременном применении клонидина возможен аддитивный гипотензивный эффект, седативное действие, сухость во рту.
При одновременном применении кофеина возможно уменьшение эффективности атенолола.
При одновременном применении низатидина описан случай усиления кардиодепрессивного действия.
При одновременном применении нифедипина описаны случаи выраженной артериальной гипотензии и сердечной недостаточности, что может быть обусловлено усилением угнетающего влияния нифедипина на миокард.
При одновременном применении орлистата уменьшается антигипертензивное действие атенолола, что может привести к значительному повышению АД, развитию гипертонического криза.
При одновременном применении прениламина возможно увеличение интервала QT.
При одновременном применении хлорталидона усиливается антигипертензивное действие.

Хранить при комнатной температуре (не выше 25°С) в сухом, защищенном от света месте!
Хранить в недоступном для детей месте!

Атенолол нікомед таб. 100мг №30

Атенолол (Atenolol)

Атенолол

таблетки: 1 таблетка містить 25, 50 або 100 мг атенололу;
14, 28, 30, 50, 100 шт. в упаковці.

Атенолол

- кардіоселективний бета1-адреноблокатор без внутрішньої симпатоміметичної активності. Зменшує стимулюючий вплив на серце симпатичної іннервації і циркулюючих у крові катехоламінів. Має антиангінальну, гіпотензивну і антиаритмічну дію. Зменшує автоматизм синусового вузла, уповільнює ЧСС, уповільнює AV-провідність, знижує скоротливість та збудливість міокарда, знижує потребу міокарда в кисні. Не має мембраностабілізуючої активності. При застосуванні в середніх терапевтичних дозах виявляє менш виражений вплив на гладку мускулатуру бронхів і периферичних артерій, ніж неселективні бета-адреноблокатори.

Артеріальна гіпертензія, профілактика нападів стенокардії, синусова тахікардія, профілактика надшлуночкових тахіаритмій. Гіперкінетичний кардіальний синдром функціонального генезу.

AV-блокада II і III ступеня, синоатріальна блокада, брадикардія, СССУ, артеріальна гіпотензія, кардіогенний шок, хронічна серцева недостатність ііб-III стадії, гостра серцева недостатність, метаболічний ацидоз, підвищена чутливість до атенололу.

Внутрішньо, перед їдою, не розжовуючи і запиваючи невеликою кількістю рідини. Режим дозування встановлюють індивідуально.
При лікуванні артеріальної гіпертензії, стенокардії та тахіаритмій початкова терапевтична доза атенололу - 50 мг одноразово на добу. При недостатній вираженості гіпотензивного ефекту дозу препарату підвищують до 100 мг. Для досягнення стабільного гіпотензивного ефекту потрібно 1-2 тижні прийому препарату. Якщо протягом двох тижнів застосування атенололу не досягнуто гіпотензивного ефекту, необхідно додатково призначити інші препарати, що знижують артеріальний тиск.
При лікуванні артеріальної гіпертензії препаратом у дозі 25 мг (підтримуюча доза) в добу необхідно проводити контроль за стабільністю ефективності проведеної терапії, вимірюють артеріальний тиск безпосередньо перед призначенням наступної дози.
Максимальна добова доза для пацієнтів зі стенокардією становить 200 мг на добу.
- по 50 мг/доб; при КК менше 15 мл/хв - по 50 мг через день.
Зниження дози у разі планованої скасування виробляють поступово, по 1/4 дози кожні 3-4 дні.

З боку серцево-судинної системи: в окремих випадках - брадикардія, артеріальна гіпотензія, порушення AV-провідності, поява симптомів серцевої недостатності.
З боку травної системи: на початку терапії можливі нудота, запори, діарея, сухість у роті.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: на початку терапії можливі втома, запаморочення, депресія, легкий головний біль, порушення сну, відчуття холоду і парестезії в кінцівках, зниження реакційної здатності пацієнта, зменшення секреції слізної рідини, кон'юнктивіт.
З боку ендокринної системи: зниження потенції, гіпоглікемічні стани у хворих з цукровим діабетом.
З боку дихальної системи: у схильних пацієнтів - поява симптомів бронхіальної обструкції.
Алергічні реакції: шкірний свербіж.
Інші: посилення потовиділення, почервоніння шкіри.

Атенолол проникає через плаценту, тому застосування при вагітності можливо тільки в тому випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода.
Атенолол виділяється з грудним молоком, тому при необхідності застосування в період лактації рекомендується припинити грудне вигодовування; якщо це неможливо, то слід забезпечити ретельне медичне спостереження за станом немовляти.

З обережністю слід застосовувати при обструктивних захворюваннях органів дихання, цукровий діабет (особливо при його лабільному перебігу), хвороби Рейно, облітеруючих захворюваннях периферичних артерій, феохромоцитомі (у цьому разі необхідно попереднє лікування альфа-адреноблокаторами), тиреотоксикозі, у пацієнтів з вираженими порушеннями видільної функції нирок, у пацієнтів літнього віку.
При застосуванні атенололу можливе зменшення продукції слізної рідини, що має значення для пацієнтів, які користуються контактними лінзами.
Скасування атенололу після тривалого курсу лікування слід проводити поступово під наглядом лікаря.
При припиненні комбінованого застосування атенололу і клонідину лікування клонідином продовжують ще кілька днів після відміни атенололу, в іншому випадку можливе виникнення вираженої артеріальної гіпертензії.
При необхідності проведення інгаляційного наркозу у пацієнтів, які отримують атенолол, за кілька днів перед проведенням наркозу необхідно припинити прийом атенололу або підібрати засіб для наркозу з мінімальною негативною інотропною дією.
Не рекомендується застосування у дітей.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
У пацієнтів, діяльність яких вимагає підвищеної концентрації уваги, питання про амбулаторному застосуванні атенололу слід вирішувати тільки після оцінки індивідуальної реакції.

При одночасному застосуванні діуретиків посилюється антигіпертензивна дія.
При одночасному застосуванні засобів для інгаляційного наркозу підвищується ризик посилення кардіодепресивної дії і розвитку артеріальної гіпотензії.
Є повідомлення про розвиток брадикардії і артеріальної гіпотензії при одночасному застосуванні алкурония хлориду.
При одночасному застосуванні верапамілу посилюється негативна інотропна дія, розвивається брадикардія, брадиаритмия, виражені порушення провідності; описані випадки постуральної гіпотензії, запаморочення, лівошлуночкової недостатності, летаргії. Під впливом верапамілу фармакокінетичні параметри атенололу суттєво не змінюються, хоча описаний випадок підвищення AUC атенололу.
При одночасному застосуванні дизопіраміду підвищується Css, зменшується кліренс дизопіраміду, можливо порушення провідності.
При одночасному застосуванні дипіридамолу описаний випадок розвитку брадикардії і потім асистолія (при проведенні ЕКГ-тесту з дипіридамолом у пацієнта, який отримував атенолол).
При одночасному застосуванні індометацину, напроксену та інших НПЗЗ можливе зменшення антигіпертензивної дії атенололу, що певною мірою обумовлено порушенням (під впливом НПЗЗ) синтезу в нирках і вивільнення в кров простагландинів PGA і PGE, які надають сильний вазодилатирующий ефект на периферичні артеріоли.
При одночасному застосуванні інсуліну можливе підвищення АТ.
При одночасному застосуванні клонідину можливий адитивний гіпотензивний ефект, седативна дія, сухість у роті.
При одночасному застосуванні кофеїну можливе зменшення ефективності атенололу.
При одночасному застосуванні низатидина описаний випадок посилення кардіодепресивної дії.
При одночасному застосуванні ніфедипіну описані випадки вираженої артеріальної гіпотензії та серцевої недостатності, що може бути обумовлено посиленням пригнічуючого впливу ніфедипіну на міокард.
При одночасному застосуванні орлістату зменшується антигіпертензивну дію атенололу, що може призвести до значного підвищення артеріального тиску, розвитку гіпертонічного кризу.
При одночасному застосуванні прениламина можливе збільшення інтервалу QT.
При одночасному застосуванні хлорталідону посилюється антигіпертензивна дія.

Зберігати при кімнатній температурі (не вище 25°С) у сухому, захищеному від світла місці!
Зберігати в недоступному для дітей місці!