Купить Артрозан ампулы 15 мг, 2,5 мл, 3 шт.

АРТРОЗАН

ARTROZAN

Раствор для в/м введения

активное вещество: мелоксикам - 6 мг
вспомогательные вещества: меглумин, полоксамер 188 (лутрол F68), гликофурол, глицин, натрия хлорид, 1 М раствор натрия гидроксида, вода для инъекций.

3 ампулы.

НПВП, относится к классу оксикамов, является производным энолиевой кислоты. Артрозан обладает противовоспалительным, жаропонижающим и анальгезирующим действием. Механизм действия связан с ингибированием синтеза простагландинов в результате избирательного торможения ферментативной активности ЦОГ-2, участвующей в биосинтезе простагландинов в области воспаления. При назначении в высоких дозах, длительном применении и индивидуальных особенностях организма избирательность в отношении ЦОГ-2 снижается. В меньшей степени действует на ЦОГ-1, участвующую в синтезе простагландинов, защищающих слизистую оболочку ЖКТ и принимающих участие в регуляции кровотока в почках. За счет указанной селективности подавления активности ЦОГ-2 препарат реже вызывает эрозивно-язвенные поражения ЖКТ.

Симптоматическое лечение остеоартроза, ревматоидного артрита, анкилозирующего спондилита (болезнь Бехтерева), остеохондроза и других воспалительных и дегенеративных заболеваний мышечно-суставной системы, сопровождающихся болевым синдромом.

гиперчувствительность к мелоксикаму или вспомогательным компонентам Артрозана; декомпенсированная сердечная недостаточность; ранний послеоперационный период после аорто-коронарного шунтирования; полное или неполное сочетание бронхиальной астмы, рецидивирующего полипоза носа и околоносовых пазух и непереносимости ацетилсалициловой кислоты или других НПВП; обострение язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки; активное желудочно-кишечное кровотечение; воспалительные заболевания кишечника (язвенный колит, болезнь Крона в стадии обострения); цереброваскулярное кровотечение или иные кровотечения; гемофилия и другие нарушения свертываемости крови; выраженная печеночная недостаточность или активное заболевание печени; хроническая почечная недостаточность (у больных, не подвергающихся гемодиализу (клиренс креатинина менее 30 мл/мин)); прогрессирующее заболевание почек, в т.ч. подтвержденная гиперкалиемия; детский возраст до 18 лет; беременность; период грудного вскармливания.

Противопоказано применение Артрозана при беременности и в период лактации (грудного вскармливания). Применение мелоксикама, как и других препаратов, блокирующих синтез простагландинов, может влиять на фертильность, поэтому не рекомендуется для приема женщинам, планирующим беременность.

Внутримышечное введение Артрозана показано в первые 2-3 дня лечения. В дальнейшем лечение продолжают с применением пероральных форм (таблетки). Рекомендуемая доза составляет по 7,5 или 15 мг 1 раз в сутки, в зависимости от интенсивности болей и тяжести воспалительного процесса. Так как потенциальный риск побочных реакций зависит от дозы и продолжительности лечения следует использовать наименьшие эффективные дозы и минимально возможным коротким курсом. У пациентов с тяжелой почечной недостаточностью, находящихся на гемодиализе, доза не должна превышать 7,5 мг в день.

Со стороны пищеварительной системы: более 1% - диспепсия, в т.ч. тошнота, рвота, боль в животе, диарея, запор, метеоризм; 0,1-1% - преходящее повышение активности «печеночных» трансаминаз, гипербилирубинемия, отрыжка, эзофагит, язва желудка или 12-перстной кишки, желудочно-кишечное кровотечение (скрытое или явное), стоматит; менее 0,1% - перфорация органов ЖКТ, колит, гепатит, гастрит.
Со стороны органов кроветворения: более 1% - анемия; 0,1-1% - лейкопения, тромбоцитопения.
Со стороны кожных покровов: более 1% - зуд, кожная сыпь; 0,1-1% - крапивница; менее 0,1% - фотосенсибилизация, буллезные высыпания, мультиформная эритема, в т.ч. синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз.
Со стороны дыхательной системы: менее 0,1% - бронхоспазм.
Со стороны центральной нервной системы: более 1% - головокружение, головная боль; 0,1-1% - шум в ушах, сонливость; менее 0,1% - эмоциональная лабильность, спутанность сознания, дезориентация.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: более 1% - периферические отеки; 0,1-1% - повышение уровня артериального давления, сердцебиение, гиперемия лица.
Со стороны мочевыделительной системы: 0,1-1% - гиперкреатининемия, повышение концентрации сывороточной мочевины; менее 0,1% - острая почечная недостаточность; связь с приемом мелоксикама не установлена - интерстициальный нефрит, альбуминурия, гематурия.
Со стороны органов чувств: менее 0,1% - конъюнктивит, нечеткость зрения.
Аллергические реакции: менее 0,1% - ангионевротический отек, анафилактические, анафилактоидные реакции.

Артрозан способен изменять свойства тромбоцитов, однако не заменяет профилактического действия ацетилсалициловой кислоты при сердечно-сосудистых заболеваниях. С осторожностью следует применять препарат у пациентов с указаниями в анамнезе на язвенную болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки и у пациентов, находящихся на антикоагулянтной терапии. В таких случаях повышен риск возникновения эрозивно-язвенных заболеваний ЖКТ. Требуется осторожность и контроль суточного диуреза и функции почек при применении препарата у пациентов пожилого возраста и у пациентов с уменьшенным ОЦК и сниженной клубочковой фильтрацией (дегидратация, хроническая сердечная недостаточность, цирроз печени, нефротический синдром, клинически выраженные заболевания почек, прием диуретиков, обезвоживание после больших хирургических операций).

при одновременном применении с другими НПВП (в том числе с ацетилсалициловой кислотой) увеличивается риск возникновения эрозивно-язвенных поражений и желудочно-кишечных кровотечений; при одновременном применении с гипотензивными препаратами возможно снижение эффективности действия последних; при одновременном применении с препаратами лития возможно развитие кумуляции лития и увеличение его токсического действия (рекомендуется контроль концентрации лития в крови); при одновременном применении с метотрексатом усиливается побочное действие последнего на кроветворную систему (опасность возникновения анемии и лейкопении, показано периодическое проведение общего анализа крови); при одновременном применении с диуретиками и циклоспорином возрастает риск развития почечной недостаточности; при одновременном применении с внутриматочными контрацептивными средствами возможно снижение эффективности действия последних; при одновременном применении с антикоагулянтами (гепарин, варфарин), тромболитическими препаратами (стрептокиназа, фибринолизин), и антиагрегантами (тиклопидин, клопидогрел, ацетисалициловая кислота) увеличивается риск развития кровотечений (необходим периодический контроль показателей свертываемости крови); при одновременном применении с колестирамином ускоряется выведение мелоксикама через ЖКТ; при одновременном применении с селективными ингибиторами обратного захвата серотонина возрастает риск развития желудочно-кишечных кровотечений.

Симптомы: нарушение сознания, тошнота, рвота, боли в эпигастрии, кровотечение в желудочно-кишечном тракте, острая почечная недостаточность, печеночная недостаточность, остановка дыхания, асистолия.
Лечение: специфических антидотов и антагонистов нет. Форсированный диурез, защелачивание мочи, гемодиализ малоэффективны из-за высокой связи препарата с белками крови.

В защищенном от света месте при температуре не выше 25 °С.

5 лет.

АРТРОЗАН

ARTROZAN

Розчин для в/м введення

активна речовина: мелоксикам - 6 мг
допоміжні речовини: меглумин, полоксамер 188 (лутрол F68), гликофурол, гліцин, натрію хлорид, 1 М розчин натрію гідроксиду, вода для ін'єкцій.

3 ампули.

НПЗП, належить до класу оксикамів, є похідним энолиевой кислоти. Артрозан має протизапальну, жарознижувальну і аналгетичну дію. Механізм дії пов'язаний з інгібуванням синтезу простагландинів у результаті вибіркового гальмування ферментативної активності ЦОГ-2, що бере участь в біосинтезі простагландинів в області запалення. При призначенні у високих дозах, тривалому застосуванні та індивідуальних особливостей організму вибірковість щодо ЦОГ-2 знижується. Меншою мірою діє на ЦОГ-1, що бере участь у синтезі простагландинів, що захищають слизову оболонку ШКТ і беруть участь в регуляції кровотоку в нирках. За рахунок зазначеної селективності пригнічення активності ЦОГ-2 препарат рідше викликає ерозивно-виразкові ураження ШКТ.

Симптоматичне лікування остеоартрозу, ревматоїдного артриту, анкілозуючого спондиліту (хвороба Бехтерєва), остеохондрозу та інших запальних і дегенеративних захворювань м'язово-суглобової системи, що супроводжуються больовим синдромом.

гіперчутливість до мелоксикаму або допоміжних компонентів Артрозана; декомпенсована серцева недостатність; ранній післяопераційний період після аорто-коронарного шунтування; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та навколоносових пазух, і непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП; загострення виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки; активна шлунково-кишкова кровотеча; запальні захворювання кишечнику (виразковий коліт, хвороба Крона у фазі загострення); цереброваскулярна кровотеча або інші кровотечі; гемофілія й інші порушення згортання крові; виражена печінкова недостатність або активне захворювання печінки; хронічна ниркова недостатність (у хворих, що не піддаються гемодіалізу (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв)); прогресуюче захворювання нирок, у т. ч. підтверджена гіперкаліємія; дитячий вік до 18 років; вагітність; період грудного вигодовування.

Протипоказано застосування Артрозана при вагітності і в період лактації (грудного вигодовування). Застосування мелоксикаму, як і інших препаратів, що блокують синтез простагландинів, може впливати на фертильність, тому не рекомендується для прийому жінкам, які планують вагітність.

Внутрішньом'язове введення Артрозана показано в перші 2-3 дні лікування. Надалі лікування продовжують із застосуванням пероральних форм (таблетки). Рекомендована доза становить 7,5 або 15 мг 1 раз на добу, залежно від інтенсивності болю та тяжкості запального процесу. Так як потенційний ризик побічних реакцій залежить від дози і тривалості лікування слід використовувати найменші ефективні дози та мінімально можливим коротким курсом. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю, які перебувають на гемодіалізі, доза не повинна перевищувати 7,5 мг на день.

З боку травної системи: більш 1% - диспепсія, у т.ч. нудота, блювання, біль у животі, діарея, запор, метеоризм; 0,1-1% - минуще підвищення активності «печінкових» трансаміназ, гіпербілірубінемія, відрижка, езофагіт, виразка шлунка або 12-палої кишки, шлунково-кишкова кровотеча (приховане або явне), стоматит; менше 0,1% - перфорація органів ШКТ, коліт, гепатит, гастрит.
З боку органів кровотворення: більше 1% - анемія; 0,1-1% - лейкопенія, тромбоцитопенія.
З боку шкірних покривів: більше 1% - свербіж, шкірний висип; 0,1-1% - кропив'янка; менше 0,1% - фотосенсибілізація, бульозні висипання, мультиформна еритема, у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
З боку дихальної системи: менше 0,1% - бронхоспазм.
З боку центральної нервової системи: більш 1% - запаморочення, головний біль; 0,1-1% - шум у вухах, сонливість; менше 0,1% - емоційна лабільність, сплутаність свідомості, дезорієнтація.
З боку серцево-судинної системи: більш 1% - периферичні набряки; 0,1-1% - підвищення рівня артеріального тиску, серцебиття, гіперемія обличчя.
З боку сечовидільної системи: 0,1-1% - гіперкреатинемія, підвищення концентрації сироваткової сечовини; менше 0,1% - гостра ниркова недостатність; зв'язок з прийомом мелоксикаму не встановлена - інтерстиціальний нефрит, альбумінурія, гематурія.
З боку органів чуття: менше 0,1% - кон'юнктивіт, нечіткість зору.
Алергічні реакції: менше 0,1% - ангіоневротичний набряк, анафілактичні, анафілактоїдні реакції.

Артрозан здатний змінювати властивості тромбоцитів, однак не замінює профілактичної дії ацетилсаліцилової кислоти при серцево-судинних захворюваннях. З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів із вказівками в анамнезі на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки та у пацієнтів, які перебувають на антикоагулянтної терапії. У таких випадках підвищений ризик виникнення ерозивно-виразкових захворювань ШЛУНКОВО-кишкового тракту. Потрібна обережність і контроль добового діурезу та функції нирок при застосуванні препарату у пацієнтів літнього віку та у пацієнтів із зменшеним ОЦК і зниженою клубочковою фільтрацією (дегідратація, хронічна серцева недостатність, цироз печінки, нефротичний синдром, клінічно виражені захворювання нирок, прийом діуретиків, зневоднення після великих хірургічних операцій).

при одночасному застосуванні з іншими НПЗП (у тому числі з ацетилсаліциловою кислотою) збільшується ризик виникнення ерозивно-виразкових уражень і шлунково-кишкових кровотеч; при одночасному застосуванні з гіпотензивними препаратами можливе зниження ефективності дії останніх; при одночасному застосуванні з препаратами літію можливо розвиток кумуляцію літію та збільшення його токсичної дії (рекомендується контроль концентрації літію в крові); при одночасному застосуванні з метотрексатом підвищується побічна дія останнього на кровотворну систему (небезпека виникнення анемії і лейкопенії, показано періодичне проведення загального аналізу крові); при одночасному застосуванні з діуретиками і циклоспорином зростає ризик розвитку ниркової недостатності; при одночасному застосуванні з внутрішньоматковими контрацептивними засобами можливе зниження ефективності дії останніх; при одночасному застосуванні з антикоагулянтами (гепарин, варфарин), тромболітичними препаратами (стрептокіназа, фібринолізин), антиагрегантами (тиклопідин, клопідогрел, ацетисалициловая кислота), збільшується ризик розвитку кровотеч (необхідний періодичний контроль показників згортання крові); при одночасному застосуванні з колестираміном прискорюється виведення мелоксикаму через ШКТ; при одночасному застосуванні із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну зростає ризик розвитку шлунково-кишкових кровотеч.

Симптоми: порушення свідомості, нудота, блювання, болі в епігастрії, кровотеча у шлунково-кишковому тракті, гостра ниркова недостатність, печінкова недостатність, зупинка дихання, асистолія.
Лікування: специфічних антидотів та антагоністів немає. Форсований діурез, залуження сечі, гемодіаліз малоефективні через високу зв'язку препарату з білками крові.

У захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.

5 років.