Купить Аранесп шприц, 500 мкг

Аранесп

Раствор для инъекций

1 шприц содержит дарбэпоэтин альфа (рекомбинантный) 500 мкг.

1 шприц.

Аранесп — стимулятор гемопоэза, антианемический препарат. Дарбэпоэтин альфа производится с использованием генной технологии в клетках яичников китайского хомяка (СНО-К1). Аранесп стимулирует эритропоэз по тому же механизму, что и эндогенный эритропоэтин. Дарбэпоэтин альфа содержит пять N-связанных углеводных цепей, в то время как эндогенный гормон и рекомбинантные человеческие эритропоэтины (рчЭпо) имеют всего три цепи. Дополнительные остатки сахаров, с молекулярной точки зрения, не отличаются от таковых, представленных в эндогенном гормоне.

— лечение анемии, ассоциированной с хронической почечной недостаточностью, у взрослых и детей 11 лет и старше;

— лечение симптоматической анемии у взрослых онкологических больных с немиелоидными злокачественными новообразованиями, получающих химиотерапию.

Плохо контролируемая артериальная гипертензия; повышенная чувствительность к дарбэпоэтину альфа, рчЭПО или любому компоненту препарата.

Адекватных и строго контролируемых клинических исследований по безопасности применения Аранесп при беременности не проводилось. С осторожностью и после тщательной оценки ожидаемой пользы терапии для матери и потенциального риска для плода следует назначать препарат беременным женщинам. При необходимости назначения Аранеспа в период лактации грудное вскармливание следует прекратить.

Лечение препаратом Аранесп должно проводиться врачами, имеющими опыт назначения по вышеупомянутым показаниям.
Аранесп (SureClick) поставляется готовым для применения в предварительно заполненных шприц-ручках (ПЗШР). ПЗШР предназначаются только для подкожных инъекций. Инструкции по применению препарата, обращению с ним и порядку его уничтожения приводятся в разделе Особые указания по использованию.
Лечение анемии у больных с хронической почечной недостаточностью.
Аранесп можно вводить подкожно или внутривенно. Подкожное введение предпочтительно для больных, не получающих гемодиализ, для предотвращения пункции периферических вен. Целью терапии является повышение содержания гемоглобина до уровня, превышающего 110 г/л. Для каждого пациента необходим индивидуальный подбор требуемого гемоглобина выше 110 г/л. Следует избегать повышения гемоглобина более чем на 20 г/л за 4 недели или гемоглобина выше 140 г/л. Клинические исследования показали, что индивидуальный ответ пациента может быть различным. Тем не менее, на начальных этапах следует придерживаться приведенных ниже рекомендаций, как для взрослых, так и для детей, с последующей оптимизацией терапии в зависимости от клинических показаний.
Лечение препаратом Аранесп включает две стадии- фаза коррекции и поддерживающая фаза:

Фаза коррекции.
Начальная доза при подкожном или внутривенном введении должна составлять 0,45 мкг/кг массы тела при однократном еженедельном введении. Альтернативно, для больных, не получающих диализ, допускается подкожное введение препарата в начальной дозе 0,75 мкг/кг массы тела каждые две недели. Если повышение концентрации гемоглобина оказывается недостаточным (менее 10 г/л за 4 недели), доза препарата увеличивается приблизительно на 25%. Повышение дозы препарата не должно осуществляться чаще, чем один раз в четыре недели.
Если концентрация гемоглобина возрастает более чем на 25 г/л за четыре недели, дозу Аранеспа следует снизить на 25-50% в зависимости от скорости повышения гемоглобина. Если содержание гемоглобина превышает 140 г/л терапию следует прервать до снижения гемоглобина ниже 130 г/л, а затем возобновить введение препарата в дозе, сниженной примерно на 25% относительно предыдущей. Гемоглобин следует измерять еженедельно или раз в две недели до его стабилизации. Впоследствии гемоглобин можно оценивать периодически.

Поддерживающая фаза.
В период поддерживающей фазы можно продолжать однократное еженедельное введение препарата Аранесп или перейти на введение каждые две недели. При переводе пациентов, находящихся на диализе, с еженедельных инъекций на режим введения однократно раз в две недели, исходная доза должна вдвое превышать дозу, вводившуюся один раз в неделю. Для пациентов, не получающих диализа, после достижения требуемой концентрации гемоглобина на фоне назначения препарата раз в две недели, его подкожное введение может производиться один раз в месяц с использованием исходной дозы вдвое превышающей предыдущую дозу, вводившуюся раз в две недели.
Титрование дозы с целью поддержания требуемой концентрации гемоглобина следует производить так часто, как это требуется.

Для каждого пациента необходим индивидуальный подбор требуемого гемоглобина выше 110 г/л. Если для поддержания требуемого гемоглобина необходима оптимизация дозы Аранеспа, ее рекомендуется увеличивать приблизительно на 25%. В случае, если наблюдается повышение гемоглобина более, чем 20 г/л за 4 недели, дозу препарата следует уменьшить приблизительно на 25%, в зависимости от скорости повышения, Если содержание гемоглобина превышает 140 г/л, терапию следует прервать до уменьшения концентрации ниже 130 г/л, а затем возобновить введение препарата в дозе, меньше примерно на 25% относительно предыдущей.
После любого изменения дозы или режима введения, содержание гемоглобина следует контролировать каждую 1 или 2 недели. Изменение дозы во время поддерживающей фазы должно выполняться не чаще одного раза в две недели.
При изменении пути введения препарата следует использовать те же дозы препарата и осуществлять мониторинг концентрации гемоглобина раз в 1-2 недели с целью поддержания требуемого уровня гемоглобина.
Пациентов, получающих еженедельно по одной, две или три инъекции рчЭпо, можно перевести на режим однократного еженедельного введения Аранеспа или его введение один раз в две недели. Исходную еженедельную дозу Аранеспа (мкг/неделю) определяют,разделив общую еженедельную дозу рчЭпо (МЕ/неделю) на 200. Исходную дозу Аранеспа (мкг/ в две недели) при режиме введения один раз в две недели определяют путем деления суммарной кумулятивной дозы рчЭпо, введенного за двухнедельный период, на 200. Ввиду известной индивидуальной вариабельности, для отдельных больных может потребоваться титрование доз до получения оптимального терапевтического эффекта.
При замещении рчЭпо на препарат Аранесп. измерение уровня гемоглобина следует выполнять не реже одного раза в неделю или в две недели, а способ введения препарата должен оставаться неизменным.

Лечение симптоматической анемии у онкологических больных.
Аранесп следует вводить подкожно пациентам с анемией (при концентрации гемоглобина ≤110 г/л.)
Рекомендованная начальная доза составляет 500 мкг (6,75 мкг/кг) при введении раз в три недели. Если клинический ответ через девять недель неадекватен (утомляемость, содержание гемоглобина), дальнейшая терапия может оказаться неэффективной.
Альтернативно, один раз в неделю препарат можно вводить в дозе 2,25 мкг/кг массы тела.
Применение Аранеспа прекращают примерно через четыре недели после завершения химиотерапии.
Содержание гемоглобина не должно превышать 130 г/л.
После достижения целевого гемоглобина дозу препарата следует снизить на 25-50% для поддержания гемоглобина на соответствующем уровне. При необходимости допускается дальнейшее снижение дозы, чтобы не допустить возрастания концентрации гемоглобина более 130 г/л.
Если скорость возрастания гемоглобина превышает 20 г/л в течение 4 недель, дозу препарата следует снизить на 25-50%.

Повышение АД, Сыпь/эритема, Тромбоэмболии, Боль в месте инъекции, парциальная красноклеточная аплазия (ПККА). В отдельных случаях в связи с терапией Аранеспом сообщалось о нейтрализующих антителах к эритропоэтину, опосредующих ПККА. Главным образом, эти сообщения поступали для пациентов с ХПН, получавших препарат п/к. В случае подтверждения диагноза ПККА терапия Аранеспом должна быть прекращена, и пациенты должны быть переведены на другой рекомбинантный эритропоэтин.

Общие положения.
С целью подтверждения эффективности эритропоэза всем больным следует определять содержание железа до и во время лечения с целью назначения, в случае необходимости, дополнительной терапии препаратами железа.
Отсутствие ответа на применение Аранеспа должно служить стимулом для выявления причинных факторов. Эффективность стимулирующих эритропоэз веществ снижается при недостатке в организме железа, фолиевой кислоты или витамина В12, вследствие чего уровень их содержания необходимо корректировать. Эритропоэтический ответ также может быть ослаблен при наличии сопутствующих инфекционных заболеваний, симптомов воспаления или случаев травмы, скрытой кровопотери, гемолиза, тяжелой алюминиевой интоксикации, сопутствующих гематологических заболеваний или фиброза костного мозга. Численность ретикулоцитов следует рассматривать как один из параметров оценки. Если типичные причины отсутствия ответа исключены, а у больного выявляется ретикулоцитопения, следует провести исследование костного мозга. Если картина костного мозга соответствуют картине ПККА, рекомендуется выполнить исследование на присутствие антител к эритропоэтину.
ПККА, вызванная нейтрализующим действием анти-эритропоэтиновых антител, была описана в связи с применением рекомбинантных эритропоэтических белков, включая и дарбэпоэтин альфа. Было показано, что эти антитела перекрестно реагируют со всеми эритропоэтическими белками. В случае постановки диагноза ПККА, лечение препаратом Аранесп необходимо прекратить без последующего перевода пациента на терапевтический режим, включающий другой рекомбинантный эритропоэтический белок (см. раздел Побочное действие).
Во всех исследованиях Аранеспа критерием исключения были активные заболевания печени, таким образом, данные о применении препарата у больных с нарушением функции печени отсутствуют. Так как печень считается основным путем выведения Аранеспа и рчЭпо, пациентам с патологией печени эти препараты следует назначать с осторожностью.
Злоупотребление Аранеспом у здоровых лиц может привести к избыточному повышению гематокрита, Подобные явления могут быть ассоциированы с опасными для жизни осложнениями со стороны сердечно-сосудистой системы.
Защитный колпачок иглы на ПЗШР содержит в своем составе натуральную обезвоженную резину (производное латекса), что может явиться причиной аллергической реакции.

Использование дополнительной терапии препаратами железа рекомендуется всем пациентам, у которых концентрация ферритина в сыворотке не превышает 100 мкг/л или уровень насыщения трансферрина ниже 20%, Артериальное давление необходимо контролировать у всех больных, в особенности в начале применения Аранеспа. Больные должны быть осведомлены относительно важности соблюдения рекомендаций по применению антигипертензивных препаратов и диетических ограничений. Если артериальное давление плохо поддается контролю при проведении соответствующих процедур, можно снизить содержание гемоглобина за счет уменьшения дозы Аранеспа или временного прекращения его введения (см. раздел Способ применения и дозы).
У больных с хронической почечной недостаточностью и клиническими симптомами ишемической болезни сердца или застойной сердечной недостаточности, целевые уровни гемоглобина следует определять индивидуально. У таких больных максимальное содержание гемоглобина не должно превышать 120 г/л, за исключением случаев, когда тяжесть симптомов (например, стенокардия) требует другого решения.
Во время применения Аранеспа следует регулярно контролировать сывороточное содержание калия. Повышение концентрации калия было описано у нескольких пациентов, получающих Аранесп, однако причинная связь установлена не была. При выявлении повышенной или повышающейся концентрации калия, введении Аранеспа следует прекратить до ее нормализации.
Пациентам, страдающим эпилепсией, следует назначать Аранесп с осторожностью, так как имеются сообщения о развитии судорог у больных с хронической почечной недостаточностью, получавших Аранесп.
Онкологические больные
Влияние на рост опухоли.
Эритропоэтины представляют собой факторы роста, которые, главным образом, стимулируют выработку эритроцитов. Рецепторы к эритропоэтину могут экспрессироваться на поверхности различных опухолевых клеток. Как и в случае любых факторов роста, существует предположение о том, что эритропоэтины способны стимулировать рост злокачественных новообразований любого типа. В двух контролируемых клинических исследованиях по применению эритропоэтинов у больных с разными формами рака, включая рак головы и шеи и рак молочной железы, было продемонстрировано необъясненное повышение уровня смертности.
У больных с солидными опухолями или с лимфопролиферативными злокачественными заболеваниями при возрастании уровня содержания гемоглобина выше 130 г/л следует строго соблюдать схему адаптации дозы, описанную в разделе Способ применения и дозы, с целью минимизации потенциального риска развития тромбоэмболических явлений. Также необходимо регулярно контролировать численность тромбоцитов и концентрацию гемоглобина в крови.
Особые указания по использованию
Аранесп представляет собой стерильный продукт, изготовленный без консервантов. Одной шприц-ручкой следует вводить не более одной дозы препарата. Любое количество лекарственного препарата, оставшееся в предварительно заполненной шприц ручке, подлежит уничтожению.
Перед введением раствор препарата Аранесп следует проконтролировать на предмет присутствия видимых частиц. Допускается использование только бесцветного, прозрачного или слабо опалесцирующего раствора. Раствор нельзя встряхивать. Перед введением следует дождаться прогревания ПЗШР до комнатной температуры.
Чтобы избежать возникновения дискомфорта в месте инъекции, необходимо менять места введения препарата.
Любые количества неиспользованного продукта или его отходов подлежат уничтожению в соответствии с местными требованиями.

Клинические данные, полученные до настоящего времени, не содержат указаний на взаимодействие Аранеспа с другими веществами. Однако известно, что потенциально возможно его взаимодействие с препаратами, характеризующимися высокой степенью сродства к эритроцитам, такими как циклоспорин, такролимус. При одновременном назначении дарбэпоэтина альфа с любыми подобными лекарственными средствами, следует контролировать уровень их содержания в сыворотке крови с модификацией дозы в случае повышения концентрации гемоглобина.
Ввиду того, что исследования по совместимости не проводились, препарат Аранесп не следует смешивать или вводить в виде инфузии вместе с другими медицинскими препаратами.

Границы терапевтической дозы препарата Аранесп очень широкие. Даже при очень высокой концентрации препарата в сыворотке крови, не наблюдалось симптомов передозировки.
В случае выявления полицитемии введение Аранеспа следует временно прекратить. При наличии клинических показаний может быть выполнена флеботомия.

Хранить в защищенном от света месте, при температуре от 2 °С до 8 °С.

Аранесп

Розчин для ін'єкцій

1 шприц містить дарбэпоэтин альфа (рекомбінантний) 500 мкг.

1 шприц.

Аранесп - стимулятор гемопоезу, антианемический препарат. Дарбэпоэтин альфа проводиться з використанням генної технології в клітинах яєчників китайського хом'яка (СНО-К1). Аранесп стимулює еритропоез за тим же механізмом, що й ендогенний еритропоетин. Дарбэпоэтин альфа містить п'ять N-пов'язаних вуглеводних ланцюгів, в той час як ендогенний гормон і рекомбінантні людські эритропоэтины (рчЭпо) мають всього три ланцюги. Додаткові залишки цукрів, з молекулярної точки зору, не відрізняються від таких, представлених в ендогенному гормоні.

- лікування анемії, пов'язаної з хронічною нирковою недостатністю у дорослих і дітей 11 років і старше;

- лікування симптоматичної анемії у дорослих онкологічних хворих з немиелоидными злоякісними новоутвореннями, які отримують хіміотерапію.

Погано контрольована артеріальна гіпертензія; підвищена чутливість до дарбэпоэтину альфа, рчЭПО або будь-якого компонента препарату.

Адекватних і суворо контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування Аранесп при вагітності не проводилося. З обережністю після ретельної оцінки очікуваної користі терапії для матері і потенційного ризику для плода слід призначати препарат вагітним жінкам. При необхідності призначення Аранеспа в період лактації грудне вигодовування слід припинити.

Лікування препаратом Аранесп повинно проводитися лікарями, що мають досвід призначення за вищезазначеними показниками.
Аранесп (SureClick) поставляється готовим для застосування у попередньо заповнених шприц-ручках (ПЗШР). ПЗШР призначаються тільки для підшкірних ін'єкцій. Інструкції по застосуванню препарату, поводження з нею та порядку його знищення наводяться в розділі " Особливі вказівки щодо використання.
Лікування анемії у хворих з хронічною нирковою недостатністю.
Аранесп можна вводити підшкірно або внутрішньовенно. Підшкірне введення переважно для хворих, які не отримують гемодіаліз, для запобігання пункції периферичних вен. Метою терапії є підвищення вмісту гемоглобіну до рівня, що перевищує 110 г/л. Для кожного пацієнта потрібен індивідуальний підбір необхідного гемоглобіну вище 110 г/л. Слід уникати підвищення рівня гемоглобіну більш ніж на 20 г/л за 4 тижні або гемоглобіну вище 140 г/л. Клінічні дослідження показали, що індивідуальний відповідь пацієнта може бути різним. Тим не менш, на початкових етапах слід дотримуватися наведених нижче рекомендацій, як для дорослих, так і для дітей, з подальшою оптимізацією терапії в залежності від клінічних показань.
Лікування препаратом Аранесп включає дві стадії - фаза корекції і підтримуюча фаза:

Фаза корекції.
Початкова доза при підшкірному або внутрішньовенному введенні повинна становити 0,45 мкг/кг маси тіла при одноразовому щотижневому введенні. Альтернативно, для хворих, які не отримують діаліз, допускається підшкірне введення препарату в початковій дозі 0,75 мкг/кг маси тіла кожні два тижні. Якщо підвищення концентрації гемоглобіну виявляється недостатнім (менше 10 г/л за 4 тижні), доза препарату збільшується приблизно на 25%. Підвищення дози препарату не повинно здійснюватися частіше, ніж один раз в чотири тижні.
Якщо концентрація гемоглобіну зростає більш ніж на 25 г/л за чотири тижні, дозу Аранеспа слід знизити на 25-50% в залежності від швидкості підвищення гемоглобіну. Якщо вміст гемоглобіну перевищує 140 г/л терапію слід перервати до зниження гемоглобіну менше 130 г/л, а потім відновити введення препарату в дозі, зниженою приблизно на 25% щодо попередньої. Гемоглобін слід вимірювати щотижня або раз в два тижні до його стабілізації. Згодом гемоглобін можна оцінювати періодично.

Підтримуюча фаза.
У період підтримуючої фази можна продовжувати одноразове щотижневе введення препарату Аранесп або перейти на введення кожні два тижні. При переведенні пацієнтів, які знаходяться на діалізі, з щотижневих ін'єкцій на режим введення одноразово раз в два тижні, початкова доза повинна вдвічі перевищувати дозу, вводившуюся один раз в тиждень. Для пацієнтів, які не отримують діаліз, після досягнення необхідної концентрації гемоглобіну на тлі призначення препарату раз на два тижні, його підшкірне введення може проводитися один раз на місяць з використанням вихідної дози, що вдвічі перевищує попередню дозу, вводившуюся раз в два тижні.
Титрування дози з метою підтримки необхідної концентрації гемоглобіну слід здійснювати так часто, як це потрібно.

Для кожного пацієнта потрібен індивідуальний підбір необхідного гемоглобіну вище 110 г/л. Якщо для підтримки необхідного гемоглобіну необхідна оптимізація дози Аранеспа, її рекомендується збільшувати приблизно на 25%. У випадку, якщо спостерігається підвищення гемоглобіну більш ніж на 20 г/л за 4 тижні, дозу препарату слід зменшити приблизно на 25%, в залежності від швидкості підвищення, Якщо вміст гемоглобіну перевищує 140 г/л, терапію слід припинити до зменшення концентрації нижче 130 г/л, а потім відновити введення препарату в дозі, менше приблизно на 25% щодо попередньої.
Після будь-якої зміни дози або режиму введення, вміст гемоглобіну слід контролювати кожну 1 або 2 тижні. Зміна дози під час підтримуючої фази повинно виконуватися не частіше одного разу в два тижні.
При зміні шляху введення препарату слід використовувати ті ж дози препарату і здійснювати моніторинг концентрації гемоглобіну раз в 1-2 тижні з метою підтримки необхідного рівня гемоглобіну.
Пацієнтів, які отримують щотижня по одній, дві або три ін'єкції рчЭпо, можна перевести на режим одноразового щотижневого введення Аранеспа або його введення один раз на два тижні. Початкову щотижневу дозу Аранеспа (мкг/тиждень) визначають,розділивши загальну щотижневу дозу рчЭпо (МО/тиждень) на 200. Початкову дозу Аранеспа (мкг/ в два тижні) при режимі введення один раз в два тижні визначають шляхом ділення сумарної кумулятивної дози рчЭпо, введеного за двотижневий період, на 200. Зважаючи відомої індивідуальної варіабельності, для окремих хворих може знадобитися титрування доз до отримання оптимального терапевтичного ефекту.
При заміщенні рчЭпо на препарат Аранесп. вимірювання рівня гемоглобіну слід виконувати не рідше одного разу на тиждень чи на два тижні, а спосіб введення препарату повинен залишатися незмінним.

Лікування симптоматичної анемії у онкологічних хворих.
Аранесп слід вводити підшкірно пацієнтам з анемією (при концентрації гемоглобіну ≤110 г/л)
Рекомендована початкова доза становить 500 мкг (6,75 мкг/кг) при введенні раз в три тижні. Якщо клінічний відповідь через дев'ять тижнів неадекватний (стомлюваність, вміст гемоглобіну), подальша терапія може виявитися неефективною.
Альтернативно, один раз в тиждень препарат можна вводити у дозі 2,25 мкг/кг маси тіла.
Застосування Аранеспа припиняють приблизно через чотири тижні після завершення хіміотерапії.
Вміст гемоглобіну не повинна перевищувати 130 г/л.
Після досягнення цільового гемоглобіну дозу препарату слід знизити на 25-50% для підтримання гемоглобіну на відповідному рівні. При необхідності допускається подальше зниження дози, щоб не допустити зростання концентрації гемоглобіну понад 130 г/л.
Якщо швидкість зростання гемоглобіну перевищує 20 г/л протягом 4 тижнів, дозу препарату слід знизити на 25-50%.

Підвищення ПЕКЛО, Висип/еритема, Тромбоемболії, Біль у місці ін'єкції, парціальна красноклеточная аплазія (ПККА). В окремих випадках у зв'язку з терапією Аранеспом повідомлялося про нейтралізуючих антитіл до эритропоэтину, опосередковуючи ПККА. Головним чином, ці повідомлення надходили для пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю, які отримували препарат п/к. В разі підтвердження діагнозу ПККА терапія Аранеспом повинна бути припинена, і пацієнти повинні бути переведені на інший рекомбінантний еритропоетин.

Загальні положення.
З метою підтвердження ефективності еритропоезу всім хворим слід визначати вміст заліза до і під час лікування з метою призначення, у разі необхідності, додаткової терапії препаратами заліза.
Відсутність відповіді на застосування Аранеспа повинно служити стимулом для виявлення причинних факторів. Ефективність стимулюють еритропоез речовин знижується при нестачі в організмі заліза, фолієвої кислоти або вітаміну В12, внаслідок чого рівень їх змісту необхідно коригувати. Эритропоэтический відповідь також може бути ослаблений при наявності супутніх інфекційних захворювань, симптомів запалення або випадків травми, прихованої крововтрати, гемолізу, важкої алюмінієвої інтоксикації, супутніх гематологічних захворювань або фіброзу кісткового мозку. Чисельність ретикулоцитів слід розглядати як один з параметрів оцінки. Якщо типові причини відсутності відповіді виключені, а у хворого виявляється ретикулоцитопенія, слід провести дослідження кісткового мозку. Якщо картина кісткового мозку відповідають картині ПККА, рекомендується виконати дослідження на присутність антитіл до эритропоэтину.
ПККА, викликана нейтралізує дію анти-эритропоэтиновых антитіл, була описана у зв'язку з застосуванням рекомбінантних эритропоэтических білків, включаючи і дарбэпоэтин альфа. Було показано, що ці антитіла перехресно реагують з усіма эритропоэтическими білками. У разі постановки діагнозу ПККА, лікування препаратом Аранесп слід припинити без подальшого переведення пацієнта на терапевтичний режим, що включає інший рекомбінантний эритропоэтический білок (див. розділ Побічна дія).
У всіх дослідженнях Аранеспа критерієм виключення були активні захворювання печінки, таким чином, дані про застосування препарату у хворих з порушенням функції печінки відсутні. Оскільки печінка є основним шляхом виведення Аранеспа і рчЭпо, пацієнтам з патологією печінки ці препарати слід призначати з обережністю.
Зловживання Аранеспом у здорових осіб може призвести до надмірного підвищення гематокриту, Подібні явища можуть бути асоційовані з небезпечними для життя ускладненнями з боку серцево-судинної системи.
Захисний ковпачок голки на ПЗШР містить у своєму складі натуральний зневоднену гуму (похідне латексу), що може стати причиною алергічної реакції.

Використання додаткової терапії препаратами заліза рекомендується всім пацієнтам, у яких концентрація феритину в сироватці не перевищує 100 мкг/л або рівень насичення трансферину менше 20%, Артеріальний тиск потрібно контролювати у всіх хворих, особливо на початку застосування Аранеспа. Хворі повинні бути інформовані щодо важливості дотримання рекомендацій по застосуванню антигіпертензивних препаратів та дієтичних обмежень. Якщо артеріальний тиск погано піддається контролю при проведенні відповідних процедур, можна знизити вміст гемоглобіну за рахунок зменшення дози Аранеспа або тимчасового припинення його введення (див. розділ Спосіб застосування та дози).
У хворих з хронічною нирковою недостатністю та клінічними симптомами ішемічної хвороби серця або застійної серцевої недостатності, цільові рівні гемоглобіну слід визначати індивідуально. У таких хворих максимальний вміст гемоглобіну не повинна перевищувати 120 г/л, за винятком випадків, коли тяжкість симптомів (наприклад, стенокардія) вимагає іншого рішення.
Під час застосування Аранеспа слід регулярно контролювати сироваткове вміст калію. Підвищення концентрації калію було описано у кількох пацієнтів, які отримують Аранесп, однак причинний зв'язок встановлена не була. При виявленні підвищеної або зростаючій концентрації калію, введення Аранеспа слід припинити до її нормалізації.
Пацієнтам, які страждають на епілепсію, Аранесп слід призначати з обережністю, оскільки є повідомлення про розвиток судом у хворих з хронічною нирковою недостатністю, які отримували Аранесп.
Онкологічні хворі
Вплив на ріст пухлини.
Эритропоэтины являють собою фактори росту, які, головним чином, стимулюють вироблення еритроцитів. Рецептори до эритропоэтину можуть экспрессироваться на поверхні різних пухлинних клітин. Як і у випадку будь-яких факторів росту, існує припущення про те, що эритропоэтины здатні стимулювати ріст злоякісних новоутворень будь-якого типу. В двох контрольованих клінічних дослідженнях по застосуванню эритропоэтинов у хворих з різними формами раку, включаючи рак голови та шиї і раку молочної залози, було продемонстровано непояснене підвищення рівня смертності.
У хворих з солідними пухлинами або з лімфопроліферативними злоякісними захворюваннями при зростанні рівня гемоглобіну вище 130 г/л, слід суворо дотримуватися схему адаптації дози, описану в розділі " Спосіб застосування та дози, з метою мінімізації потенційного ризику розвитку тромбоемболічних явищ. Також необхідно регулярно контролювати чисельність тромбоцитів і концентрацію гемоглобіну в крові.
Особливі вказівки щодо використання
Аранесп являє собою стерильний продукт, виготовлений без консервантів. Одній шприц-ручкою слід вводити не більше однієї дози препарату. Будь-кількість лікарського препарату, що залишився в попередньо заповнена шприц-ручці, підлягає знищенню.
Перед введенням розчин препарату Аранесп слід проконтролювати на предмет присутності видимих частинок. Допускається використання тільки безбарвного, прозорого або слабо опалесцирующего розчину. Розчин не можна струшувати. Перед введенням слід дочекатися прогрівання ПЗШР до кімнатної температури.
Щоб уникнути виникнення дискомфорту в місці ін'єкції, необхідно змінювати місця введення препарату.
Будь-які кількості невикористаного продукту або його відходів підлягають знищенню згідно з місцевими вимогами.

Клінічні дані, отримані до теперішнього часу, не містять вказівок на взаємодію Аранеспа з іншими речовинами. Однак відомо, що потенційно можлива взаємодія з препаратами, що характеризуються високим ступенем спорідненості до еритроцитів, такими як циклоспорин, такролімус. При одночасному призначенні дарбэпоэтина альфа з будь-якими подібними лікарськими засобами, слід контролювати рівень їх вмісту в сироватці крові з модифікацією дози у разі підвищення концентрації гемоглобіну.
Зважаючи на те, що дослідження щодо сумісності не проводилися, препарат Аранесп не слід змішувати або вводити у вигляді інфузії разом з іншими медичними препаратами.

Межі терапевтичної дози препарату Аранесп дуже широкі. Навіть при дуже високій концентрації препарату в сироватці крові, не спостерігалося симптомів передозування.
У разі виявлення поліцитемії введення Аранеспа слід тимчасово припинити. При наявності клінічних показань може бути виконана флеботомия.

Зберігати в захищеному від світла місці, при температурі від 2 °С до 8 °С.