Купить Анальгин ампулы 50%, 2 мл, 10 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
АНАЛЬГИН
Раствор для инъекций
1 мл содержит метамизола натрия 500 мг
10 ампул по 2 мл.
Метамизол натрия - действующее вещество Анальгина - обладает обезболивающим, жаропонижающим и слабым противовоспалительным действием.
Анальгезирующее действие обуславливается подавлением биосинтеза эндогенных (вызывающих боли) субстанций, таких, как эндопраксиды, брадикинины, и др. Жаропонижающее действие объясняется подавлением образования и освобождения веществ из бактериальных эндотоксинов, нейтрофильных лейкоцитов и др.
Является производным пиразолона.
Действие развивается через 20—40 мин и достигает максимума через 2 ч.
Слабый или умеренно выраженный болевой синдром (головная боль, мигрень, зубная боль, невралгия, миалгия; дисменорея; послеоперационная боль; в комбинации со спазмолитическими средствами при почечной и желчной коликах). Лихорадочные состояния при инфекционно-воспалительных заболеваниях. Использование в качестве жаропонижающего средства целесообразно после установления диагноза заболевания.
Повышенная чувствительность к производным пиразолона (бутадион, трибузон), склонность к бронхоспазму. Выраженные нарушения функции печени или почек, дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, заболевания крови.
Внутримышечно или внутривенно вводят взрослым по 250-500 мг 3 раза в сутки. Максимальная разовая доза - 1 г, суточная - 2 г. Детям назначают из расчета 5-10 мг/кг (0,1-0,2 мл 50 % раствора на 10 кг массы тела) 2-3 раза в сутки.
Детям до 1 года препарат вводят только в/м. Вводимый раствор для инъекций должен иметь температуру тела. Дозы более 1 г следует вводить в/в. Необходимо наличие условий для проведения противошоковой терапии. Наиболее частой причиной резкого снижения АД является слишком высокая скорость инъекции, в связи с чем в/в введение должно проводиться медленно (со скоростью не более 1 мл/мин), в положении больного "лежа", под контролем АД, ЧСС и числа дыханий.
В терапевтических дозах препарат обычно хорошо переносится.
При применении таблеток Анальгина у отдельных больных могут наблюдаться побочные реакции:
аллергические реакции (кожная сыпь, отек Квинке; редко - анафилактический шок);
при длительном применении может возникнуть лейкопения, редко агранулоцитоз.
При склонности к бронхоспазму возможно провоцирование приступа.
Возможно нарушение функции почек.
С осторожностью назначают при беременности (особенно в 1 триместре и в последние 6 недель).
При лечении детей до 5 лет и больных, получающих цитостатические ЛС, прием метамизола натрия должен проводиться только под наблюдением врача.
Непереносимость встречается весьма редко, однако угроза развития анафилактического шока после в/в введения препарата относительно выше, чем после приема препарата внутрь.
У больных атопической бронхиальной астмой и поллинозами имеется повышенный риск развития аллергических реакций.
На фоне приема метамизола натрия возможно развитие агранулоцитоза, в связи с чем при выявлении немотивированного подъема температуры, озноба, болей в горле, затрудненного глотания, стоматита, а также при развитии явлений вагинита или проктита необходима немедленная отмена препарата.
При длительном применении (более недели) необходимо контролировать картину периферической крови.
Недопустимо использование для снятия острых болей в животе (до выяснения причины).
Для в/м введения необходимо использовать длинную иглу.
Из-за высокой вероятности развития фармацевтической несовместимости нельзя смешивать с др. ЛС в одном шприце.
Одновременное применение анальгина с другими ненаркотическими анальгетиками может привести к взаимному усилению токсических эффектов.
Трициклические антидепрессанты, противозачаточные средства для приема внутрь, аллопуринол нарушают метаболизм анальгина в печени и повышают его токсичность.
Барбитураты, фенилбутазон и другие индукторы микросомальных ферментов печени ослабляют действие анальгина. Одновременное применение анальгина с циклоспорином снижает уровень последнего в крови.
Седативные средства и транквилизаторы усиливают обезболивающее действие анальгина.
Симптомы: тошнота, рвота, боли в эпигастрии, вестибулярные нарушения, шум в ушах, клонические и тонические судороги, коматозное состояние, агранулоцитоз, апластическая анемия, геморрагический диатез, кожная сыпь, проявления кардиотоксического действия.
Лечение: промывание желудка, стандартные детоксицирующие мероприятия, при необходимости - симптоматическая терапия.
В сухом, защищенном от света месте, недоступном для детей.
АНАЛЬГІН
Розчин для ін'єкцій
1 мл містить метамізолу натрію 500 мг
10 ампул по 2 мл
Метамізол натрію - речовина Анальгіну - має знеболювальну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію.
Аналгетична дія зумовлена пригніченням біосинтезу ендогенних (викликають болі) субстанцій, таких, як эндопраксиды, брадикиніни, та ін. Жарознижувальну дію пояснюється зменшенням утворення та вивільнення речовин з бактеріальних ендотоксинів, нейтрофільних лейкоцитів і ін
Є похідним піразолону.
Дія розвивається через 20-40 хв і досягає максимуму через 2 год.
Слабкий або помірно виражений больовий синдром (головний біль, мігрень, зубний біль, невралгія, міалгія; дисменорея; післяопераційна біль; у комбінації із спазмолітичними засобами при нирковій і жовчній коліці). Гарячкові стани при інфекційно-запальних захворюваннях. Використання в якості жарознижуючого засобу доцільно після встановлення діагнозу захворювання.
Підвищена чутливість до похідних піразолону (бутадіон, трибузон), схильність до бронхоспазму. Виражені порушення функції печінки або нирок, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, захворювання крові.
Внутрішньом'язово або внутрішньовенно вводять дорослим по 250-500 мг 3 рази на добу. Максимальна разова доза - 1 г, добова - 2 р. Дітям призначають з розрахунку 5-10 мг/кг (0,1-0,2 мл 50 % розчину на 10 кг маси тіла) 2-3 рази на добу.
Дітям до 1 року препарат вводять тільки в/м Вводиться розчин для ін'єкцій повинен мати температуру тіла. Дози більше 1 г слід вводити в/в. Необхідна наявність умов для проведення протишокової терапії. Найбільш частою причиною різкого зниження артеріального тиску є дуже висока швидкість ін'єкції, у зв'язку з чим в/в введення повинне проводитися повільно (зі швидкістю не більше 1 мл/хв), в положенні хворого "лежачи", під контролем АТ, ЧСС і числа подихів.
У терапевтичних дозах препарат зазвичай добре переноситься.
При застосуванні таблеток Анальгіну в окремих хворих можуть спостерігатися побічні реакції:
алергічні реакції (шкірний висип, набряк Квінке; рідко - анафілактичний шок);
при тривалому застосуванні може виникнути лейкопенія, рідко-агранулоцитоз.
При схильності до бронхоспазму можливо провокування нападу.
Можливе порушення функції нирок.
З обережністю призначають при вагітності (особливо у 1 триместрі і в останні 6 тижнів).
При лікуванні дітей до 5 років і хворих, які отримують цитостатичні ЛЗ, прийом метамізолу натрію повинен проводитися тільки під наглядом лікаря.
Непереносимість зустрічається дуже рідко, проте загроза розвитку анафілактичного шоку після внутрішньовенного введення препарату щодо вище, ніж після прийому препарату всередину.
У хворих атопічної бронхіальну астму та полінозами є підвищений ризик розвитку алергічних реакцій.
На тлі прийому метамізолу натрію можливий розвиток агранулоцитозу, у зв'язку з чим при виявленні невмотивованого підйому температури, ознобу, болів у горлі, утрудненого ковтання, стоматиту, а також при розвитку явищ вагініту або проктиту необхідна негайна відміна препарату.
При тривалому застосуванні (більше тижня) необхідно контролювати картину периферичної крові.
Неприпустимо використання для зняття гострих болів у животі (до з'ясування причини).
Для в/м введення необхідно використовувати довгу голку.
З-за високої ймовірності розвитку фармацевтичної несумісності не можна змішувати з ін ЛЗ в одному шприці.
Одночасне застосування анальгіну з іншими ненаркотичними аналгетиками може призвести до взаємного посилення токсичних ефектів.
Трициклічні антидепресанти, протизаплідні засоби для прийому внутрішньо, алопуринол порушують метаболізм анальгіну в печінці та підвищують його токсичність.
Барбітурати, фенілбутазон та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки послаблюють дію анальгіну. Одночасне застосування анальгіну з циклоспорином знижує рівень останнього в крові.
Седативні засоби та транквілізатори посилюють знеболювальну дію анальгіну.
Симптоми: нудота, блювання, болі в епігастрії, вестибулярні порушення, шум у вухах, клонічні і тонічні судоми, коматозний стан, агранулоцитоз, апластична анемія, геморагічний діатез, шкірний висип, прояви кардіотоксичного дії.
Лікування: промивання шлунка, стандартні детоксикуючі заходи, при необхідності - симптоматична терапія.
У сухому, захищеному від світла місці, недоступному для дітей.