Купить Ампициллин флакон, 1 г

Ампициллин

порошок для приготовления раствора для инъекций

1 флакон содержит ампициллина (в форме натриевой соли) 1 u/

1 флакон

Ампициллин - антибиотик группы полусинтетических пенициллинов широкого спектра действия. Оказывает бактерицидное действие за счет подавления синтеза клеточной стенки бактерий.
Активен в отношении грамположительных аэробных бактерий: Staphylococcus spp. (за исключением штаммов, продуцирующих пенициллиназу), Streptococcus spp. (в т.ч. Enterococcus spp.), Listeria monocytogenes; грамотрицательных аэробных бактерий: Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Escherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp., Bordetella pertussis, некоторых штаммов Haemophilus influenzae.
Разрушается под действием пенициллиназы. Кислотоустойчив.

Инфекционно-воспалительные заболевания, вызванные чувствительными к ампициллину микроорганизмами, в т.ч.:
— инфекции дыхательных путей (в т.ч. бронхит, пневмония, абсцесс легкого);
— инфекции ЛОР-органов (в т.ч. тонзиллит);
— инфекции желчевыводящих путей (в т.ч. холецистит, холангит);
— инфекции мочевыводящих путей (в т.ч. пиелит, пиелонефрит, цистит);
— инфекции ЖКТ (в т.ч. сальмонеллоносительство);
— гинекологические инфекции;
— инфекции кожи и мягких тканей;
— перитонит;
— сепсис, септический эндокардит;
— менингит;
— ревматизм;
— рожа;
— скарлатина;
— гонорея.

— повышенная чувствительность к антибиотикам из группы пенициллина и другим беталактамным антибиотикам;
— выраженные нарушения функции печени (для парентерального применения).

Возможно применение препарата при беременности по показаниям в тех случаях, когда польза для матери превышает потенциальный риск для плода.
Ампициллин выделяется с грудным молоком в низких концентрациях. При необходимости применения препарата в период лактации следует решить вопрос о прекращении грудного вскармливания.

Устанавливают индивидуально в зависимости от тяжести течения, локализации инфекции и чувствительности возбудителя.
При приеме внутрь разовая доза

составляет 250-500 мг, суточная доза - 1-3 г. Максимальная суточная доза составляет - 4 г.
препарат назначают в суточной дозе 50-100 мг/кг, - 12.5-25 мг/кг.
Суточную дозу делят на 4 приема. Продолжительность лечения зависит от тяжести инфекции и эффективности лечения.
Таблетки принимают внутрь независимо от приема пищи.
Для приготовления суспензии во флакон с порошком добавляют 62 мл дистиллированной воды. Дозируют готовую суспензию специальной ложкой, имеющей 2 метки: нижняя соответствует 2.5 мл (125 мг), верхняя - 5 мл (250 мг). Суспензию следует запивать водой.
При парентеральном введении (в/м, в/в струйно или в/в капельно) разовая доза составляет 250-500 мг, суточная доза - 1-3 г; при тяжелых инфекциях суточная доза может быть увеличена до 10 г и более.
препарат назначают в суточной дозе 100 мг/кг, - 50 мг/кг. При тяжелом течении инфекции указанные дозы могут быть удвоены.
Суточную дозу делят на 4-6 введений с интервалом 4-6 ч. Длительность в/м введения - 7-14 дней. Продолжительность в/в применения 5-7 дней, с последующим переходом (при необходимости) на в/м введение.

Аллергические реакции: кожная сыпь, крапивница, отек Квинке, зуд, эксфолиативный дерматит, мультиформная эритема; в редких случаях - анафилактический шок.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, диарея, глоссит, стоматит, псевдомембранозный колит, кишечный дисбактериоз, повышение активности печеночных трансаминаз.
Со стороны системы кроветворения: анемия, лейкопения, тромбоцитопения, агранулоцитоз.
Эффекты, обусловленные химиотерапевтическим действием: кандидоз полости рта, вагинальный кандидоз.

С осторожностью и на фоне одновременного применения десенсибилизирующих средств следует назначать препарат при бронхиальной астме, сенной лихорадке и других аллергических заболеваниях.
В процессе применения Ампициллина необходим систематический контроль функции почек, печени и картины периферической крови.
При печеночной недостаточности препарат следует применять только под контролем функции печени.
Пациентам с нарушениями функции почек требуется коррекция режима дозирования в зависимости от КК.
При применении препарата в высоких дозах у пациентов с почечной недостаточностью возможно токсическое действие на ЦНС.
При применении препарата для лечения сепсиса возможна реакция бактериолиза (реакция Яриша-Герксгеймера).
При появлении аллергических реакций на фоне применения Ампициллина препарат следует отменить и назначить десенсибилизирующую терапию.
У ослабленных пациентов при длительном применении препарата может развиться суперинфекция, вызванная устойчивыми к ампициллину микроорганизмами.
Для профилактики развития кандидоза одновременно с Ампициллином следует назначить нистатин или леворин, а также витамины группы В и С.

Проявляется токсическим действием на ЦНС (особенно у больных с почечной недостаточностью).
Лечение: симптоматическое.

Проявляется токсическим действием на ЦНС (особенно у больных с почечной недостаточностью).
Лечение: симптоматическое.

при температуре не выше 20°C.

Ампіцилін

порошок для приготування розчину для ін'єкцій

1 флакон містить ампіциліну (у формі натрієвої солі) 1 u/

1 флакон

Ампіцилін - антибіотик групи напівсинтетичних пеніцилінів широкого спектру дії. Чинить бактерицидну дію за рахунок пригнічення синтезу клітинної стінки бактерій.
Активний відносно грампозитивних аеробних бактерій: Staphylococcus spp. (за винятком штамів, що продукують пеніциліназу), Streptococcus spp. (в т. ч. Enterococcus spp.), Listeria monocytogenes; грамнегативних аеробних бактерій: Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Escherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp., Bordetella pertussis, деяких штамів Haemophilus influenzae.
Руйнується під дією пеніцилінази. Кислотоустойчив.

Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до ампіциліну мікроорганізмами, в т. ч.:
- інфекції дихальних шляхів (у т.ч. бронхіт, пневмонія, абсцес легені);
- інфекції ЛОР-органів (у т. ч. тонзиліт);
- інфекції жовчних шляхів (у т.ч. холецистит, холангіт);
- інфекції сечовивідних шляхів (у т. ч. пієліт, пієлонефрит, цистит);
- інфекції ШЛУНКОВО-кишкового тракту (у т. ч. сальмонеллоносительство);
- гінекологічні інфекції;
- інфекції шкіри і м'яких тканин;
- перитоніт;
- сепсис, септичний ендокардит;
- менінгіт;
- ревматизм;
- рожа;
- скарлатина;
- гонорея.

- підвищена чутливість до антибіотиків групи пеніциліну та інших беталактамних антибіотиків;
- виражені порушення функції печінки (для парентерального застосування).

Можливе застосування препарату при вагітності за показаннями у тих випадках, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Ампіцилін виділяється з грудним молоком у низьких концентраціях. При необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.

Встановлюють індивідуально залежно від тяжкості перебігу, локалізації інфекції і чутливості збудника.
При прийомі внутрішньо разова доза

становить 250-500 мг, добова доза - 1-3 р. Максимальна добова доза становить - 4 р.
препарат призначають у добовій дозі 50-100 мг/кг, - 12.5-25 мг/кг.
Добову дозу ділять на 4 прийоми. Тривалість лікування залежить від тяжкості інфекції та ефективності лікування.
Таблетки приймають внутрішньо незалежно від прийому їжі.
Для приготування суспензії у флаконі з порошком додають 62 мл дистильованої води. Дозують готову суспензію спеціальною ложкою, має 2 мітки: нижня відповідає 2.5 мл (125 мг), верхня - 5 мл (250 мг). Суспензію слід запивати водою.
При парентеральному введенні (в/м, в/в струминно або в/в крапельно) разова доза становить 250-500 мг, добова доза - 1-3 г; при тяжких інфекціях добова доза може бути збільшена до 10 г і більше.
препарат призначають у добовій дозі 100 мг/кг, - 50 мг/кг При тяжкому перебігу інфекції зазначені дози можуть бути подвоєні.
Добову дозу ділять на 4-6 введень з інтервалом 4-6 ч. Тривалість в/м введення - 7-14 днів. Тривалість в/в застосування 5-7 днів, з наступним переходом (при необхідності) на в/м введення.

Алергічні реакції: шкірний висип, кропив'янка, набряк Квінке, свербіж, ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема; в окремих випадках - анафілактичний шок.
З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, глосит, стоматит, псевдомембранозний коліт, кишковий дисбактеріоз, підвищення активності печінкових трансаміназ.
З боку системи кровотворення: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз.
Ефекти, обумовлені хіміотерапевтичною дією: кандидоз порожнини рота, вагінальний кандидоз.

З обережністю і на тлі одночасного застосування десенсибілізуючих засобів слід призначати препарат при бронхіальній астмі, сінній гарячці та інших алергічних захворюваннях.
У процесі застосування Ампіциліну необхідний систематичний контроль функції нирок, печінки і картини периферичної крові.
При печінковій недостатності препарат слід застосовувати тільки під контролем функції печінки.
Пацієнтам з порушеннями функції нирок потрібна корекція режиму дозування залежно від КК.
При застосуванні препарату в високих дозах у пацієнтів з нирковою недостатністю можлива токсична дія на ЦНС.
При застосуванні препарату для лікування сепсису можлива реакція бактеріолізу (реакція Яриша-Герксгеймера).
При появі алергічних реакцій на тлі застосування Ампіциліну препарат слід відмінити і призначити десенсибілізуючу терапію.
У ослаблених пацієнтів при тривалому застосуванні препарату може розвинутися суперінфекція, спричинена стійкими до ампіциліну мікроорганізмами.
Для профілактики розвитку кандидозу одночасно з Ампіциліном слід призначити ністатин або леворин, а також вітаміни групи В і С.

Проявляється токсичною дією на ЦНС (особливо у хворих з нирковою недостатністю).
Лікування: симптоматичне.

Проявляється токсичною дією на ЦНС (особливо у хворих з нирковою недостатністю).
Лікування: симптоматичне.

при температурі не вище 20°C.