Купить Аминазин драже 100 мг, 10 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Аминазин
Aminazine
Драже
1 драже содержит хлорпромазина гидрохлорид 100 мг
10 шт.
Аминазин - антипсихотическое средство (нейролептик) из группы производных фенотиазина. Оказывает выраженное антипсихотическое, седативное, противорвотное действие. Ослабляет или полностью устраняет бред и галлюцинации, купирует психомоторное возбуждение, уменьшает аффективные реакции, тревогу, беспокойство, понижает двигательную активность.
Механизм антипсихотического действия связан с блокадой постсинаптических допаминергических рецепторов в мезолимбических структурах головного мозга. Оказывает также блокирующее действие на α-адренорецепторы и подавляет высвобождение гормонов гипофиза и гипоталамуса. Однако блокада допаминовых рецепторов увеличивает секрецию гипофизом пролактина.
Центральное противорвотное действие обусловлено угнетением или блокадой допаминовых D2-рецепторов в хеморецепторной триггерной зоне мозжечка, периферическое - блокадой блуждающего нерва в ЖКТ. Противорвотный эффект усиливается, по-видимому, благодаря антихолинергическим, седативным и антигистаминным свойствам. Седативное действие обусловлено, по-видимому, альфа-адреноблокирующей активностью. Оказывает умеренное или слабое экстрапирамидное действие.
Хронические параноидные и галлюцинаторно-параноидные состояния, состояния психомоторного возбуждения при шизофрении (галлюцинаторно-бредовый, гебефренический, кататонический синдромы), алкогольный психоз, маниакальное возбуждение при маниакально-депрессивным психозе, психические расстройства при эпилепсии, ажитированная депрессия у пациентов с пресенильным психозом, маниакально-депрессивным психозом, а также при других заболеваниях, сопровождающихся возбуждением, напряжением. Невротические заболевания, сопровождающиеся повышением мышечного тонуса. Упорные боли, в т.ч. каузалгии (в сочетании с анальгетиками), нарушения сна стойкого характера (в сочетании со снотворными и транквилизаторами). Болезнь Меньера, рвота беременных, лечение и профилактика рвоты при лечении противоопухолевыми средствами и при лучевой терапии. Зудящие дерматозы. В составе "литических смесей" в анестезиологии.
Нарушения функции печени, почек, кроветворных органов, прогрессирующие системные заболевания головного и спинного мозга, микседема, тяжелые сердечно-сосудистые заболевания, тромбоэмболическая болезнь; поздняя стадия бронхоэктатической болезни; закрытоугольная глаукома; задержка мочи, связанная с гиперплазией предстательной железы; выраженное угнетение ЦНС, коматозное состояние, травмы мозга.
При необходимости применения хлорпромазина при беременности следует ограничить сроки лечения, а в конце беременности, по возможности, уменьшить дозу. Следует иметь в виду, что хлорпромазин пролонгирует роды.
При необходимости применения в период лактации грудное вскармливание следует прекратить.
Хлорпромазин и его метаболиты проникают через плацентарный барьер, выделяется с грудным молоком.
В клинических исследованиях показано, что хлорпромазин может оказывать тератогенное действие. При применении хлорпромазина в высоких дозах при беременности у новорожденных в некоторых случаях отмечались нарушения пищеварения, связанные с атропиноподобным действием, экстрапирамидный синдром.
Режим дозирования устанавливается индивидуально. При приеме внутрь для взрослых разовая доза составляет 10-100 мг, суточная доза - 25-600 мг; для детей в возрасте 1-5 лет - по 500 мкг/кг каждые 4-6 ч, для детей старше 5 лет можно применять 1/3-1/2 дозы взрослого.
Частота применения внутрь зависит от показаний и клинической ситуации.
Максимальные разовые дозы: для взрослых при приеме внутрь - 300 мг.
Максимальные суточные дозы: для взрослых при приеме внутрь - 1.5 г; для детей в возрасте младше 5 лет (масса тела до 23 кг) при приеме внутрь, для детей в возрасте старше 5 лет (масса тела более 23 кг) при приеме внутрь.
Со стороны ЦНС: возможны акатизия, нечеткость зрения; редко - дистонические экстрапирамидные реакции, паркинсонический синдром, поздняя дискинезия, нарушения терморегуляции, ЗНС; в единичных случаях - судороги.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: возможны артериальная гипотензия (особенно при в/в введении), тахикардия.
Со стороны пищеварительной системы: возможны диспептические явления (при приеме внутрь); редко - холестатическая желтуха.
Со стороны системы кроветворения: редко - лейкопения, агранулоцитоз.
Со стороны мочевыделительной системы: редко - затруднение мочеиспускания.
Со стороны эндокринной системы: нарушения менструального цикла, импотенция, гинекомастия, увеличение массы тела.
Аллергические реакции: возможны кожная сыпь, зуд; редко - эксфолиативный дерматит, многоформная эритема.
Дерматологические реакции: редко - пигментация кожи, фотосенсибилизация.
Со стороны органа зрения: при длительном применении в высоких дозах возможно отложение хлорпромазина в передних структурах глаза (роговице и хрусталике), что может ускорять процессы нормального старения хрусталика.
С особой осторожностью фенотиазины применяют у пациентов с патологическими изменениями картины крови, при нарушениях функции печени, алкогольной интоксикации, синдроме Рейе, а также при раке молочной железы, сердечно-сосудистых заболеваниях, предрасположенности к развитию глаукомы, болезни Паркинсона, язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки, задержке мочи, хронических заболеваниях органов дыхания (особенно у детей), эпилептических припадках.
Фенотиазины следует применять с осторожностью у пациентов пожилого возраста (повышение риска чрезмерного седативного и гипотензивного действия), у истощенных и ослабленных больных.
В случае появления гипертермии, которая является одним из симптомов ЗНС, хлорпромазин следует немедленно отменить.
У детей, особенно с острыми заболеваниями, при применении фенотиазинов более вероятно развитие экстрапирамидных симптомов.
В период лечения не допускать употребления алкоголя.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Следует с осторожностью применять у пациентов, занимающихся потенциально опасными видами деятельности, требующими высокой скорости психомоторных реакций.
При одновременном применении лекарственных средств, оказывающих угнетающее влияние на ЦНС, этанола, этанолсодержащих препаратов возможно усиление угнетающего действия на ЦНС, а также угнетения дыхания.
При одновременном применении трициклических антидепрессантов, мапротилина, ингибиторов МАО возможно увеличение риска развития ЗНС.
При одновременном применении с противосудорожными средствами возможно снижение порога судорожной готовности; со средствами для лечения гипертиреоза - повышение риска развития агранулоцитоза; с препаратами, вызывающими экстрапирамидные реакции - возможно увеличение частоты и тяжести экстрапирамидных нарушений; с препаратами, вызывающими артериальную гипотензию - возможно аддитивное действие на АД, что приводит к выраженной артериальной гипотензии, усилению ортостатической гипотензии.
При одновременном применении с амфетаминами возможно антагонистическое взаимодействие; с антихолинергическими средствами - усиление антихолинергического действия; с антихолинэстеразными средствами - мышечная слабость, ухудшение течения миастении.
При одновременном применении с антацидами, содержащими алюминия и магния гидроксид, уменьшается концентрация хлорпромазина в плазме крови вследствие нарушения его всасывания из ЖКТ.
При одновременном применении барбитураты усиливают метаболизм хлорпромазина, индуцируя микросомальные ферменты печени и уменьшая тем самым его концентрации в плазме крови.
При одновременном применении гормональных контрацептивов для приема внутрь описан случай повышения концентрации хлорпромазина в плазме крови.
При одновременном применении с эпинефрином возможно "извращение" прессорного действия эпинефрина, вследствие этого происходит только стимуляция β-адренорецепторов и возникают тяжелая гипотензия и тахикардия.
При одновременном применении с амитриптилином повышается риск развития поздней дискинезии. Описаны случаи развития паралитического илеуса.
При одновременном применении хлорпромазин может уменьшать или даже полностью угнетать антигипертензивное действие гуанетидина, хотя у некоторых пациентов может проявляться гипотензивный эффект хлорпромазина.
При одновременном применении с диазоксидом возможна выраженная гипергликемия; с доксепином - потенцирование гиперпирексии; с золпидемом - значительно усиливается седативное действие; с зопиклоном - возможно усиление седативного действия; с имипрамином - повышается концентрация имипрамина в плазме крови.
При одновременном применении хлорпромазин подавляет эффекты леводопы вследствие блокады допаминовых рецепторов в ЦНС. Возможно усиление экстрапирамидных симптомов.
При одновременном применении с лития карбонатом возможны выраженные экстрапирамидные симптомы, нейротоксическое действие; с морфином - возможно развитие миоклонуса.
При одновременном применении нортриптилина у пациентов с шизофренией возможно ухудшение клинического состояния, несмотря на повышенный уровень хлорпромазина в плазме крови. Описаны случаи развития паралитического илеуса.
При одновременном применении с пиперазином описан случай развития судорог; с пропранололом - повышение концентраций в плазме крови пропранолола и хлорпромазина; с тразодоном - возможна артериальная гипотензия; с тригексифенидилом - имеются сообщения о развитии паралитического илеуса; с трифлуоперазином - описаны случаи тяжелой гиперпирексии; с фенитоином - возможно повышение или уменьшение концентрации фенитоина в плазме крови.
При одновременном применении с флуоксетином повышается риск развития экстрапирамидных симптомов; с хлорохином, сульфадоксином/пириметамином повышается концентрация хлорпромазина в плазме крови с риском развития токсического действия хлорпромазина.
При одновременном применении цизаприда аддитивно удлиняется интервал QT на ЭКГ.
При одновременном применении с циметидином возможно уменьшение концентрации хлорпромазина в плазме крови. Также имеются данные, позволяющие предполагать повышение концентрации хлорпромазина в плазме крови.
При одновременном применении эфедрина возможно ослабление сосудосуживающего эффекта эфедрина.
Проявляется нейролептическим синдромом, стойкой гипотензией, гипотермией, комой, позже - токсическим гепатитом.
Препарат следует хранить в недоступном для детей, сухом, защищенном от света месте при температуре не выше 30°С.
Аміназин
Aminazine
Драже
1 драже містить хлорпромазину гідрохлориду 100 мг
10 шт.
Аміназин - антипсихотичний засіб (нейролептик) з групи похідних фенотіазину. Виявляє виражену антипсихотичну, седативну, протиблювотну дію. Послаблює або повністю усуває марення і галюцинації, купірує психомоторне збудження, зменшує афективні реакції, тривогу, неспокій, знижує рухову активність.
Механізм антипсихотичної дії пов'язаний з блокадою постсинаптичних допамінергічних рецепторів у мезолімбічних структурах головного мозку. Чинить також блокуючу дію на α-адренорецептори і пригнічує вивільнення гормонів гіпофіза і гіпоталамуса. Однак блокада допамінових рецепторів збільшує секрецію гіпофізом пролактину.
Центральне протиблювотна дія зумовлена пригніченням або блокадою допамінових D2-рецепторів у хеморецепторной тригерній зоні мозочка, периферичний - блокадою блукаючого нерва в ШКТ. Протиблювотний ефект посилюється, мабуть, завдяки антихолінергічний, седативним та антигістамінним властивостям. Седативна дія обумовлена, мабуть, альфа-адреноблокирующей активністю. Чинить помірну або слабку екстрапірамідні дія.
Хронічні параноїдні і галюцинаторно-параноїдні стани, стани психомоторного збудження при шизофренії (галюцинаторно-маревний, гебефренічний, кататонічний синдроми), алкогольний психоз, маніакальне збудження при маніакально-депресивним психозі, психічні розлади при епілепсії, ажитована депресія у пацієнтів з пресенильным психозом, маніакально-депресивним психозом, а також при інших захворюваннях, що супроводжуються збудженням, напруженням. Невротичні захворювання, що супроводжуються підвищенням м'язового тонусу. Наполегливі болі, в т. ч. каузалгії (у сполученні з аналгетиками), порушення сну стійкого характеру (у сполученні зі снодійними та транквілізаторами). Хвороба Меньєра, блювання вагітних, лікування і профілактика блювання при лікуванні протипухлинними засобами та при променевій терапії. Сверблячі дерматози. У складі "літичних сумішей" в анестезіології.
Порушення функції печінки, нирок, кровотворних органів, прогресуючі системні захворювання головного і спинного мозку, мікседема, тяжкі серцево-судинні захворювання, тромбоемболічна хвороба; пізня стадія бронхоектатичної хвороби; закритокутова глаукома; затримка сечі, пов'язана з гіперплазією передміхурової залози; виражене пригнічення ЦНС, коматозний стан, травми мозку.
При необхідності застосування хлорпромазину при вагітності слід обмежити терміни лікування, а наприкінці вагітності, по можливості, зменшити дозу. Слід мати на увазі, що хлорпромазин пролонгує пологи.
При необхідності застосування в період лактації грудне вигодовування слід припинити.
Хлорпромазин та його метаболіти проникають через плацентарний бар'єр, виділяється з грудним молоком.
У клінічних дослідженнях показано, що хлорпромазин може надавати тератогенна дія. При застосуванні хлорпромазину у високих дозах при вагітності у новонароджених в деяких випадках відзначалися порушення травлення, пов'язані з атропіноподібною дією, екстрапірамідний синдром.
Режим дозування встановлюється індивідуально. При прийомі всередину для дорослих разова доза становить 10-100 мг, добова доза - 25-600 мг; для дітей у віці 1-5 років - по 500 мкг/кг кожні 4-6 год, для дітей старше 5 років можна застосовувати 1/3-1/2 дози дорослого.
Частота застосування всередину залежить від показань та клінічної ситуації.
Максимальні разові дози: для дорослих при прийомі всередину - 300 мг.
Максимальні добові дози: для дорослих при прийомі всередину - 1.5 г; для дітей у віці молодше 5 років (маса тіла до 23 кг) при прийомі всередину, для дітей у віці старше 5 років (маса тіла більше 23 кг) при прийомі всередину.
З боку ЦНС: можливі акатизія, нечіткість зору; рідко - дистонічні екстрапірамідні реакції, паркінсонічний синдром, пізня дискінезія, порушення терморегуляції, ЗНС; у поодиноких випадках - судоми.
З боку серцево-судинної системи: можливі артеріальна гіпотензія (особливо при в/в введенні), тахікардія.
З боку травної системи: можливі диспептичні явища (при прийомі всередину); рідко - холестатична жовтяниця.
З боку системи кровотворення: рідко - лейкопенія, агранулоцитоз.
З боку сечовидільної системи: рідко - утруднення сечовипускання.
З боку ендокринної системи: порушення менструального циклу, імпотенція, гінекомастія, збільшення маси тіла.
Алергічні реакції: можливі шкірні висипання, свербіж; рідко - ексфоліативний дерматит, багатоформна еритема.
Дерматологічні реакції: рідко - пігментація шкіри, фотосенсибілізація.
З боку органа зору: при тривалому застосуванні у високих дозах можливе відкладення хлорпромазину в передніх структурах ока (рогівці та кришталику), що може прискорювати процеси нормального старіння кришталика.
З особливою обережністю фенотіазини застосовують у пацієнтів з патологічними змінами картини крові, при порушеннях функції печінки, алкогольній інтоксикації, синдромі Рейє, а також при раку молочної залози, серцево-судинних захворюваннях, схильності до розвитку глаукоми, хворобі Паркінсона, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, затримці сечі, хронічних захворюваннях органів дихання (особливо у дітей), епілептичних нападах.
Фенотіазини слід застосовувати з обережністю у пацієнтів літнього віку (підвищення ризику надмірної седативної і гіпотензивної дії), у виснажених і ослаблених хворих.
У разі появи гіпертермії, що є одним із симптомів ЗНС, хлорпромазин слід негайно відмінити.
У дітей, особливо з гострими захворюваннями, при застосуванні фенотіазинів більш імовірно розвиток екстрапірамідних симптомів.
У період лікування не допускати вживання алкоголю.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Слід з обережністю застосовувати у пацієнтів, що займаються потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують високої швидкості психомоторних реакцій.
При одночасному застосуванні лікарських засобів, що виявляють пригнічувальний вплив на ЦНС, етанолу, етаноловмісних препаратів можливе посилення пригнічувальної дії на ЦНС, а також пригнічення дихання.
При одночасному застосуванні трициклічних антидепресантів, мапротилина, інгібіторів МАО можливе збільшення ризику розвитку ЗНС.
При одночасному застосуванні з протисудомними засобами можливе зниження порогу судомної готовності; із засобами для лікування гіпертиреозу - підвищення ризику розвитку агранулоцитозу; з препаратами, що викликають екстрапірамідні реакції, - можливе збільшення частоти і тяжкості екстрапірамідних порушень; з препаратами, що спричиняють артеріальну гіпотензію - можливо адитивна дія на ПЕКЛО, що призводить до вираженої артеріальної гіпотензії, посилення ортостатичної гіпотензії.
При одночасному застосуванні з амфетамінами можлива антагоністична взаємодія; з антихолінергічними засобами - посилення антихолінергічної дії; з антихолінестеразними засобами - м'язова слабкість, погіршення перебігу міастенії.
При одночасному застосуванні з антацидами, що містять алюмінію та магнію гідроксид, зменшується концентрація хлорпромазину в плазмі крові внаслідок порушення його всмоктування з ШКТ.
При одночасному застосуванні барбітурати підсилюють метаболізм хлорпромазину, індукує мікросомальні ферменти печінки і зменшуючи тим самим його концентрації в плазмі крові.
При одночасному застосуванні гормональних контрацептивів для прийому внутрішньо описаний випадок підвищення концентрації хлорпромазину в плазмі крові.
При одночасному застосуванні з епінефрином можливо "збочення" пресорного дії адреналіну, внаслідок цього відбувається тільки стимуляція β-адренорецепторів і виникають тяжка гіпотензія і тахікардія.
При одночасному застосуванні з амітриптиліном підвищується ризик розвитку пізньої дискінезії. Описані випадки розвитку паралітичного ілеусу.
При одночасному застосуванні хлорпромазин може зменшувати або навіть повністю пригнічувати антигіпертензивну дію гуанетидину, хоча у деяких пацієнтів може проявлятися гіпотензивний ефект хлорпромазину.
При одночасному застосуванні з діазоксидом можлива виражена гіперглікемія; з доксепіном - потенціювання гіперпірексії; з золпидемом - значно посилюється седативну дію; з зопіклоном - можливе посилення седативної дії; з имипрамином - підвищується концентрація іміпраміну в плазмі крові.
При одночасному застосуванні хлорпромазин пригнічує ефекти леводопи внаслідок блокади допамінових рецепторів у ЦНС. Можливе посилення екстрапірамідних симптомів.
При одночасному застосуванні з літію карбонатом можливі виражені екстрапірамідні симптоми, нейротоксична дія; з морфіном - можливий розвиток міоклонусу.
При одночасному застосуванні нортриптиліну у пацієнтів з шизофренією можливе погіршення клінічного стану, незважаючи на підвищений рівень хлорпромазину в плазмі крові. Описані випадки розвитку паралітичного ілеусу.
При одночасному застосуванні з піперазином описаний випадок розвитку судом; з пропранололом - підвищення концентрацій у плазмі крові пропранололу і хлорпромазину; з тразодоном - можлива артеріальна гіпотензія; з тригексифенидилом - є повідомлення про розвиток паралітичного ілеусу; з трифлуоперазином - описані випадки важкої гіперпірексії; з фенітоїном - можливе підвищення або зменшення концентрації фенітоїну в плазмі крові.
При одночасному застосуванні з флуоксетином підвищується ризик розвитку екстрапірамідних симптомів; з хлорохіном, сульфадоксином/піріметаміном підвищується концентрація хлорпромазину в плазмі крові з ризиком розвитку токсичної дії хлорпромазину.
При одночасному застосуванні цизаприду адитивно подовжується інтервал QT на ЕКГ.
При одночасному застосуванні з циметидином можливе зменшення концентрації хлорпромазину в плазмі крові. Також є дані, що дозволяють припускати підвищення концентрації хлорпромазину в плазмі крові.
При одночасному застосуванні ефедрину можливо послаблення судинозвужувального ефекту ефедрину.
Проявляється нейролептичного синдрому, стійкою гіпотензією, гіпотермією, комою, пізніше - токсичний гепатит.
Препарат слід зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 30°С.