Купить Аккузид таблетки 20/12,5 мг, 30 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
АККУЗИД
ACCUZIDE
Таблетки, покрытые оболочкой
1 таблетка содежит хинаприл (в форме гидрохлорида) 20 мг, гидрохлоротиазид 12.5 мг.
30 шт.
Аккузид - комбинированный антигипертензивный препарат, в состав которого входят ингибитор АПФ хинаприл и тиазидный диуретик гидрохлоротиазид в трех различных соотношениях. Хинаприл - ингибитор АПФ. АПФ катализирует образование ангиотензина II, который оказывает сосудосуживающее действие и контролирует тонус сосудов, в т.ч. за счет стимуляции секреции альдостерона корой надпочечников. Хинаприл ингибирует циркулирующий и тканевой АПФ и вызывает снижение вазопрессорной активности и секреции альдостерона. Устранение отрицательного влияния ангиотензина II на секрецию ренина по механизму обратной связи приводит к увеличению активности ренина плазмы крови. При этом снижение АД сопровождается уменьшением ОПСС и сопротивления почечных сосудов, в то время как изменения ЧСС, сердечного выброса, почечного кровотока, скорости клубочковой фильтрации и фильтрационной фракции являются незначительными или отсутствуют. Кроме того, хинаприл несколько снижает потерю калия, вызываемую гидрохлоротиазидом, который за счет своего диуретического действия также повышает активность ренина плазмы крови, секрецию альдостерона, снижает сывороточный уровень калия и увеличивает его экскрецию с мочой.
Гидрохлоротиазид - диуретик, оказывающий прямое действие на почки, повышая выведение ионов натрия, хлоридов, воды, а также калия и бикарбонатных ионов, и снижая выведение ионов кальция. Хотя механизм антигипертензивного действия диуретиков полностью не изучен, при их длительном применении отмечается снижение ОПСС, связанное, вероятно, с изменением обмена ионов натрия. Таким образом, применение комбинации хинаприла и гидрохлоротиазида приводит к более выраженному снижению АД, чем терапия каждым препаратом в отдельности.
Артериальная гипертензия (у пациентов, которым показана комбинированная терапия хинаприлом и диуретиком).
— ангионевротический отек в анамнезе в результате предшествующей терапии ингибиторами АПФ;
— детский и подростковый возраст до 18 лет (эффективность и безопасность препарата не установлены);
— анурия;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата;
— повышенная чувствительность к производным сульфаниламида.
— беременность и лактация.
Внутрь 1 раз в сутки, независимо от приема пищи. Для больных, не получающих диуретики (независимо от того, проводилась ли ранее монотерапия хинаприлом или нет), рекомендуемая начальная доза составляет 1 табл. препарата Аккузид (20 мг +12,5 мг) 1 раз в сутки. В последующем, при необходимости, доза может быть увеличена до 2 табл. препарата Аккузид (20 мг + 12,5 мг) 1 раз в сутки или до максимальной рекомендуемой суточной дозы препарата Аккузид — (20 мг + 25 мг) 1 раз в сутки.
Наиболее частыми побочными эффектами (>1%) при приеме любых комбинаций хинаприла и гидрохлоротиазида были головная боль (6.7%), головокружение (4.8%), кашель (3.2%), который обычно был непродуктивным, стойким и проходил после прекращения терапии, повышенная утомляемость (2.9%).
В целом, побочные эффекты были слабо выраженными и преходящими, не зависели от возраста, пола, расы и длительности терапии.
Аккузид может вызывать симптоматическую артериальную гипотензию, однако не чаще, чем при монотерапии обоими компонентами препарата. Симптоматическая гипотензия редко встречается при лечении хинаприлом больных с неосложненной артериальной гипертензией, однако она может развиться в результате терапии ингибиторами АПФ у больных со сниженным ОЦК, например, после лечения диуретиками, при соблюдении диеты с ограниченным потреблением натрия или при проведении гемодиализа. В случае появления симптоматической гипотензии пациенту следует придать горизонтальное положение и при необходимости провести ему в/в инфузию с использованием 0.9 % раствора натрия хлорида. Преходящая артериальная гипотензия не является противопоказанием к дальнейшему применению препарата, однако в подобных случаях целесообразно снизить его дозу. У больных с хронической сердечной недостаточностью в сочетании или без почечной недостаточности терапия ингибитором АПФ по поводу артериальной гипертензии может привести к чрезмерному снижению АД, которое может сопровождаться олигурией, азотемией и, в редких случаях, острой почечной недостаточностью и даже летальным исходом. Лечение таких больных Аккузидом следует начинать под тщательным медицинским контролем и наблюдением в течение первых 2 недель и при увеличении дозы препарата. В редких случаях терапия ингибиторами АПФ может сопровождаться развитием агранулоцитоза и подавлением костномозгового кроветворения у пациентов с неосложненной артериальной гипертензией, но чаще у пациентов с нарушенной функцией почек, особенно с заболеваниями соединительной ткани. В этих случаях следует контролировать число лейкоцитов в крови.Тиазидные диуретики иногда вызывают обострение СКВ.
Применение тетрациклина вместе с квинаприлом снижает абсорбцию тетрациклина приблизительно на 28—37%. Это обусловлено присутствием в препарате карбоната магния как наполнителя. Следует иметь в виду возможность такого взаимодействия при одновременном назначении квинаприла/гидрохлоротиазида с тетрациклином или с другими препаратами, реагирующими с магнием.
Литий обычно не назначают вместе с диуретиками. Мочегонные средства снижают его почечный клиренс и повышают риск токсического влияния. Повышение концентрации лития в сыворотке крови и симптомы отравления литием как следствие потери натрия под действием квинаприла/гидрохлоротиазида выявляли у больных, одновременно принимавших литий и ингибиторы АПФ. При применении квинаприла/гидрохлоротиазида риск литиевой интоксикации может повышаться. Одновременное применение этих препаратов должно проводиться с осторожностью; рекомендован частый контроль уровня лития в сыворотке крови. Сопутствующее применение диуретика может повысить риск токсичности лития.
При применении квинаприла с пропранололом, гидрохлоротиазидом, дигоксином или циметидином не наблюдалось клинически важных фармакокинетических взаимодействий. Антикоагулянтный эффект разовой дозы варфарина (оцененный по протромбиновому времени) существенно не изменялся при одновременном введении квинаприла 2 раза в день.
Алкоголь, барбитураты или наркотики — может возникнуть ортостатическая гипотензия; противодиабетические средства (пероральные гипогликемические средства и инсулин) — может возникнуть необходимость в повышении дозы противодиабетических средств; другие антигипертензивные средства — аддитивный эффект или потенцирование эффекта; ГКС, адренокортикотропный гормон — увеличение потери электролитов, особенно гипокалиемия; прессорные амины (например норэпинефрин) — возможно некоторое снижение ответа на применение этих препаратов; недеполяризирующие миорелаксанты (например тубокурарин) — возможно повышение ответа на применение миорелаксантов; НПВП — у некоторых больных применение НПВП может уменьшать диуретическое, натрийуретическое и антигипертензивное действие петлевых, калийсберегающих и тиазидных диуретиков. Поэтому при одновременном применении квинаприла/гидрохлоротиазида и НПВП больные нуждаются в тщательном наблюдении для получения желаемого эффекта от Аккузида; препараты, повышающие уровень калия в сыворотке крови, — квинаприл может снижать уровень альдостерона, что в свою очередь может обусловить задержку калия. Поэтому одновременное применение квинаприла и препаратов калия или препаратов, содержащих соли калия, должно быть осторожным, с соответствующим контролем концентрации калия в сыворотке крови; анионообменные смолы — всасывание гидрохлоротиазида ухудшается под влиянием таких анионообменных смол, как колестирамин и колестипол. Одновременное применение анионообменной смолы связывает гидрохлоротиазид и уменьшает его всасывание из пищеварительного тракта до 85 и 43% соответственно.
Информации о передозировке Аккузида в процессе лечения людей отсутствует. Основными клиническими проявлениями мототерапии гидрохлоротиазидом являются симптомы, связанные с потерей электролитов (гипокалиемия, гипохлоремия, гипонатриемия), и дегидратация вследствие стимуляции диуреза. При сопутствующем применении препаратов наперстянки гипокалиемия может усиливать аритмию сердца.
Информация о специфической терапии передозировки квинаприла/гидрохлоротиазида отсутствует. Эффективность гемодиализа и перитонеального диализа незначительна. Лечение симптоматическое.
Препарат следует хранить в недоступном для
3 года.
АККУЗИД
ACCUZIDE
Таблетки, вкриті оболонкою
1 таблетка має хинаприл (у формі гідрохлориду) 20 мг, гідрохлоротіазид 12.5 мг.
30 шт.
Аккузид - комбінований антигіпертензивний препарат, до складу якого входять інгібітор АПФ хинаприл і тіазидний діуретик гідрохлоротіазид у трьох різних співвідношеннях. Хинаприл - інгібітор АПФ. АПФ каталізує утворення ангіотензину II, що має судинозвужувальну дію і контролює тонус судин, в т. ч. за рахунок стимуляції секреції альдостерону корою надниркових залоз. Хинаприл інгібує циркулюючий і тканинної АПФ і викликає зниження вазопресорної активності та секреції альдостерону. Усунення негативного впливу ангіотензину II на секрецію реніну за механізмом зворотного зв'язку приводить до збільшення активності реніну плазми крові. При цьому зниження артеріального тиску супроводжується зменшенням ЗПСО і опору ниркових судин, в той час як зміни ЧСС, серцевого викиду, ниркового кровотоку, клубочкової фільтрації або фільтраційної фракції є незначними або відсутні. Крім того, хинаприл дещо знижує втрату калію, викликану гідрохлоротіазидом, який за рахунок свого діуретичної дії також підвищує активність реніну плазми крові, секрецію альдостерону, знижує сироватковий рівень калію і підвищує його екскрецію з сечею.
Гідрохлоротіазид - діуретик, надає пряму дію на нирки, підвищуючи виведення іонів натрію, хлоридів, води, а також калію і двокарбонатний іонів, і знижуючи виведення іонів кальцію. Хоча механізм антигіпертензивної дії діуретиків повністю не вивчений, при їх тривалому застосуванні відзначається зниження ОПСС, пов'язане, ймовірно, зі зміною обміну іонів натрію. Таким чином, застосування комбінації хинаприла і гідрохлоротіазиду призводить до більш вираженого зниження АТ, ніж терапія кожним препаратом окремо.
Артеріальна гіпертензія (у пацієнтів, яким показана комбінована терапія хинаприлом і діуретиком).
- ангіоневротичний набряк в анамнезі внаслідок попередньої терапії інгібіторами АПФ;
- дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність і безпека препарату не встановлені);
- анурія;
- підвищена чутливість до компонентів препарату;
- підвищена чутливість до похідних сульфаніламіду.
- вагітність та лактація.
Всередину 1 раз на добу, незалежно від прийому їжі. Для хворих, які не отримують діуретики (незалежно від того, чи проводилась раніше монотерапія хинаприлом чи ні), рекомендована початкова доза становить 1 табл. препарату Аккузид (20 мг 12,5 мг) 1 раз на добу. У подальшому, при необхідності, доза може бути збільшена до 2 табл. препарату Аккузид (20 мг 12,5 мг) 1 раз на добу або до максимальної рекомендованої добової дози препарату Аккузид - (20 мг 25 мг) 1 раз на добу.
Найбільш частими побічними ефектами (>1%) при прийомі будь-яких комбінацій хинаприла і гідрохлоротіазиду були головний біль (6.7%), запаморочення (4.8%), кашель (3.2%), який зазвичай був непродуктивним, стійким і проходив після припинення терапії, підвищена стомлюваність (2.9%).
В цілому, побічні ефекти були слабко вираженими і скороминущими, не залежали від віку, статі, раси та тривалості терапії.
Аккузид може викликати симптоматичну артеріальну гіпотензію, однак не частіше, ніж при монотерапії обома компонентами препарату. Симптоматична гіпотензія рідко зустрічається при лікуванні хинаприлом хворих з неускладненою артеріальною гіпертензією, однак вона може розвинутися в результаті терапії інгібіторами АПФ у хворих зі зниженим ОЦК, наприклад, після лікування діуретиками, при дотриманні дієти з обмеженим споживанням натрію або при проведенні гемодіалізу. У разі появи симптоматичної гіпотензії пацієнту слід надати горизонтальне положення і при необхідності провести йому в/в інфузію з використанням 0.9 % розчину натрію хлориду. Минуща артеріальна гіпотензія не є протипоказанням для подальшого застосування препарату, однак у подібних випадках доцільно знизити його дозу. У хворих з хронічною серцевою недостатністю у поєднанні або без ниркової недостатності терапія інгібітором АПФ з приводу артеріальної гіпертензії може призвести до надмірного зниження артеріального тиску, яке може супроводжуватись олігурією, азотемією і, у рідкісних випадках, гострою нирковою недостатністю і навіть летальним результатом. Лікування таких хворих Аккузидом слід починати під ретельним медичним контролем і наглядом протягом перших 2 тижнів і при збільшенні дози препарату. У поодиноких випадках терапія інгібіторами АПФ може супроводжуватися розвитком агранулоцитозу та пригніченням кістково-мозкового кровотворення у пацієнтів з неускладненою артеріальною гіпертензією, але частіше у пацієнтів з порушеною функцією нирок, особливо із захворюваннями сполучної тканини. У цих випадках слід контролювати кількість лейкоцитів у крові.Тіазидні діуретики іноді викликають загострення СЧВ.
Застосування тетрацикліну разом з квинаприлом знижує абсорбцію тетрацикліну приблизно на 28-37%. Це обумовлено присутністю у препараті карбонату магнію як наповнювача. Слід мати на увазі можливість такої взаємодії при одночасному призначенні квинаприла/гідрохлоротіазиду з тетрацикліном або з іншими препаратами, що реагують з магнієм.
Літій зазвичай не призначають разом з діуретиками. Сечогінні засоби знижують його нирковий кліренс і підвищує ризик токсичного впливу. Підвищення концентрації літію в сироватці крові і симптоми отруєння літієм як наслідок втрати натрію під дією квинаприла/гідрохлоротіазиду виявляли у хворих, які одночасно приймали літій та інгібітори АПФ. При застосуванні квинаприла/гідрохлоротіазиду ризик літієвої інтоксикації може підвищуватися. Одночасне застосування цих препаратів повинно проводитися з обережністю; рекомендований частий контроль рівня літію у сироватці крові. Супутнє застосування діуретика може збільшити ризик токсичності літію.
При застосуванні квинаприла з пропранололом, гідрохлоротіазидом, дигоксином або циметидином не спостерігалося клінічно важливих фармакокінетичних взаємодій. Антикоагулянтний ефект разової дози варфарину (оцінений за протромбиновому часом) суттєво не змінився при одночасному введенні квинаприла 2 рази в день.
Алкоголь, барбітурати або наркотики - може виникнути ортостатична гіпотензія; протидіабетичні засоби (пероральні гіпоглікемічні засоби та інсулін) - може виникнути необхідність у підвищенні дози протидіабетичних засобів; інші антигіпертензивні засоби - адитивний ефект або потенціювання ефекту; ГКС, адренокортикотропный гормон - збільшення втрати електролітів, особливо-гіпокаліємія; пресорні аміни (наприклад норепінефріну) - можливо деяке зниження відповіді на застосування цих препаратів; недеполяризирующие міорелаксанти (наприклад тубокурарин) - можливе підвищення відповіді на застосування міорелаксантів; НПЗП - у деяких хворих застосування НПЗП може зменшувати діуретичний, натрийуретическое та антигіпертензивну дію петльових, калійзберігаючих та тіазидних діуретиків. Тому при одночасному застосуванні квинаприла/гідрохлоротіазиду та НПЗП хворі потребують ретельного нагляду для отримання бажаного ефекту від Аккузида; препарати, що підвищують рівень калію в сироватці крові, - квинаприл може знижувати рівень альдостерону, що в свою чергу може зумовити затримку калію. Тому одночасне застосування квинаприла і препаратів калію або препаратів, що містять солі калію, має бути обережним, з відповідним контролем концентрації калію в сироватці крові; анионообменные смоли - всмоктування гідрохлортіазиду погіршується під впливом таких аніонообмінних смол, як колестирамін та колестипол. Одночасне застосування аніонообмінних смоли зв'язує гідрохлоротіазид і зменшує його всмоктування із травного тракту до 85 і 43% відповідно.
Інформації про передозування Аккузида в процесі лікування людей відсутній. Основними клінічними проявами монотерапії гідрохлоротіазидом є симптоми, пов'язані з втратою електролітів (гіпокаліємія, гіпохлоремія, гіпонатріємія) і дегідратація внаслідок стимуляції діурезу. При супутньому застосуванні препаратів наперстянки гіпокаліємія може посилювати аритмію серця.
Інформація про специфічної терапії передозування квинаприла/гідрохлоротіазиду відсутня. Ефективність гемодіалізу та перитонеального діалізу незначна. Лікування симптоматичне.
Препарат слід зберігати в недоступному для
3 роки.