Кларитросин таблетки 250 мг, 10 шт.

Кларитромицин является полусинтетическим антибиотиком широкого спектра действия из группы макролидов. Оказывает антибактериальное действие, взаимодействуя с 50S рибосомальной субъединицей чувствительных бактерий и подавляя синтез белка.

Таблетки пролонгированного действия представляют собой однородную кристаллическую основу, при прохождении которой по ЖКТ обеспечивается длительное высвобождение действующего вещества.

Кларитромицин продемонстрировал высокую активность in vitro против стандартных и изолированных культур бактерий. Высокоэффективен в отношении многих аэробных и анаэробных грамположительных и грамотрицательных микроорганизмов. Кларитромицин in vitro высокоэффективен в отношении Legionella pneumophila и Mycoplasma pneumoniae.

Enterobacteriaceae и Pseudomonas, также как и другие не разлагающие лактозу грамотрицательные бактерии, устойчивы к кларитромицину.

Показано, что кларитромицин оказывает антибактериальное действие против следующих возбудителей: грамположительные аэробные микроорганизмы: Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiaе, Streptococcus viridans, Listeria monocytogenes; грамотрицательные аэробные микроорганизмы: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Legionella pneumophila, Pasteurella multocida, Helicobacter pylori, Campylobacter jejuni; внутриклеточные микроорганизмы: Mycoplasma pneumoniae, Chlamydophila (Chlamydia) pneumoniae (TWAR), Chlamydia trachomatis, Borrelia burgorferi; анэробов: Clostridium perfringes, Peptococcus niger, Propionibacterium acnes, Bacteroides melaninogenicus; микобактерии: Mycobacterium leprae, Mycobacterium kansasii, Mycobacterium chelonae, Mycobacterium fortuitum, Mycobacterium avium complex (MAC) - Mycobacterium avium, Mycobacterium intracellulare.

Продукция β-лактамаз не оказывает влияния на активность кларитромицина. Большинство штаммов стафилококков, резистентных к метициллину и оксациллину, обладают устойчивостью и к кларитромицину.

Кларитромицин оказывает действие in vitro и в отношении большинства штаммов следующих микроорганизмов (однако безопасность и эффективность использования кларитромнцина в клинической практике не подтверждена клиническими исследованиями и практическое значение остается неясным): грамположительные аэробные микроорганизмы (Streptococcus agalactiaе, Streptococci (группы С, F, G, Viridans); грамотрицательные аэробные микроорганизмы - Bordetella pertussis, Pasteurella multocida; грамположительные анаэробные микроорганизмы - Clostridium perfringes, Peptococcus niger, Propionibacterium acnes; грамотрицательные анаэробные микроорганизмы - Bacteroides melaninogenicus; спирохеты - Borrelia burgdorferi, Treponema pallidum; а также Campylobacter jejuni.

Основным метаболитом кларитромицина в организме человека является микробиологически активный метаболит 14-гидроксикларитромицин. Микробиологическая активность метаболита такая же, как у исходного вещества, или в 1-2 раза слабее в отношении большинства микроорганизмов. Исключение составляет Нaemophilus influenzae, в отношении которого эффективность метаболита в 2 раза выше. Исходное вещество и его основной метаболит оказывают либо аддитивный, либо синергический эффект в отношении Нaemophilus influenzae в условиях in vitro и in vivo в зависимости от культуры бактерий.

CLARITHROSIN

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою жовтого кольору, круглі, двоопуклої форми; на поперечному розрізі - один шар білого або майже білого кольору.

10 шт

Кларитроміцин є напівсинтетичним антибіотиком широкого спектра дії з групи макролідів. Має антибактеріальну дію, взаємодіючи з 50S рибосомальної субодиницею чутливих бактерій і пригнічуючи синтез білка.

Таблетки пролонгованої дії є однорідною кристалічну основу, при проходженні якої по шлунково-кишкового тракту забезпечується тривале вивільнення діючої речовини.

Кларитроміцин продемонстрував високу активність in vitro проти стандартних і ізольованих культур бактерій. Високоефективний щодо багатьох аеробних та анаеробних грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Кларитроміцин in vitro високоефективний відносно Legionella pneumophila і Mycoplasma pneumoniae.

Enterobacteriaceae і Pseudomonas, також як і інші не розкладають лактозу грамнегативнібактерії, стійкі до кларитроміцину.

Показано, що кларитроміцин має антибактеріальну дію проти таких збудників: грампозитивні аеробні мікроорганізми: Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiaе, Streptococcus viridans, Listeria monocytogenes; грамнегативні аеробні мікроорганізми: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Legionella pneumophila, Pasteurella multocida, Helicobacter pylori, Campylobacter jejuni; внутрішньоклітинні мікроорганізми: Mycoplasma pneumoniae, Chlamydophila (Chlamydia) pneumoniae (TWAR), Chlamydia trachomatis, Borrelia burgorferi; анеробов: Clostridium perfringes, Peptococcus niger, Propionibacterium acnes, Bacteroides melaninogenicus; мікобактерії: Mycobacterium leprae, Mycobacterium kansasii, Mycobacterium chelonae, Mycobacterium fortuitum, Mycobacterium avium complex (MAC) - Mycobacterium avium, Mycobacterium intracellulare.

Продукція β-лактамаз не впливає на активність кларитроміцину. Більшість штамів стафілококів, резистентних до метициліну та оксациліну, володіють стійкістю до кларитроміцину.

Кларитроміцин впливає in vitro і відносно більшості штамів таких мікроорганізмів (проте безпеку і ефективність використання кларітромнціна в клінічній практиці не підтверджена клінічними дослідженнями і практичне значення залишається неясним): грампозитивні аеробні мікроорганізми (Streptococcus agalactiaе, Streptococci (групи С, F, G, Viridans ); грамнегативні аеробні мікроорганізми - Bordetella pertussis, Pasteurella multocida; грампозитивні анаеробні мікроорганізми - Clostridium perfringes, Peptococcus niger, Propionibacterium acnes; грамнегативні анае обние мікроорганізми - Bacteroides melaninogenicus; спірохети - Borrelia burgdorferi, Treponema pallidum; а також Campylobacter jejuni.

Основним метаболітом кларитроміцину в організмі людини є мікробіологічно активний метаболіт 14-гідроксикларитроміцин. Мікробіологічна активність метаболіту така ж, як у вихідної речовини, або в 1-2 рази слабкіше відносно більшості мікроорганізмів. Виняток становить Нaemophilus influenzae, щодо якого ефективність метаболіту в 2 рази вище. Вихідні речовини й його основний метаболіт виявляють або адитивний, або синергічний ефект щодо Нaemophilus influenzae в умовах in vitro і in vivo в залежності від культури бактерій.

Лікування інфекційно-запальних захворювань, викликаних чутливими до кларитроміцину збудниками:

- інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (бронхіти, позалікарняна пневмонія);

- інфекції верхніх відділів дихальних шляхів (фарингіти, тонзиліти, синусити);

- інфекції шкіри та м'яких тканин (фолікуліт, бешиха);

- одонтогенні інфекції;

- для ерадикації Helicobacter pylori і зниження частоти рецидивів виразки дванадцятипалої кишки;

- поширені мікобактеріальні інфекції, викликані Mycobacterium avium і Mycobacterium intracellulare;

- профілактика поширення інфекції, викликаної Mycobacterium avium complex (MAC).

- порфірія;

- одночасний прийом астемізолу, цизаприду, пімозиду, терфенадину, ерготаміну і інших алкалоїдів ріжків, мідазоламу для прийому всередину, алпразоламу, триазолама;

- важка хронічна ниркова недостатність (КК менше 30 мл / хв);

- дефіцит сахарази / ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбция;

- період лактації;

- дитячий вік до 3 років;

- підвищена чутливість до кларитроміцину (в т.ч. до інших макролідів) та інших компонентів препарату.

З обережністю: ниркова або печінкова недостатність, міастенія gravis, одночасний прийом лікарських препаратів, які метаболізуються печінкою, одночасний прийом колхіцину, вагітність.

Застосування препарату при вагітності та в період лактації можливо тільки в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду.

Кларитроміцин виділяється з грудним молоком, тому при необхідності призначення препарату в період лактації слід припинити грудне вигодовування.

При хронічних захворюваннях печінки необхідно проводити регулярний контроль активності ферментів в сироватці крові.

З обережністю призначають Кларітросін® одночасно з препаратами, які метаболізуються ферментами печінки (рекомендується контролювати концентрації препаратів в крові).

У разі спільного призначення з варфарином або іншими непрямими антикоагулянтами необхідно контролювати протромбіновий час.

При розвитку вторинної інфекції повинна бути призначена адекватна терапія.

При виникненні під час або після лікування тяжкої і тривалої діареї слід виключити діагноз псевдомембранозного коліту, який вимагає негайної відміни препарату і призначення відповідного лікування.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

Слід дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом, механізмами і при виконанні робіт, що вимагають швидкої реакції.

1 таб. - кларитроміцин 250 мг.

Допоміжні речовини: повідон (полівінілпіролідон) - 21 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію - 40 мг, лактоза - 20 мг, крохмаль картопляний - 60.5 мг, кремнію діоксид колоїдний (аеросил) - 5 мг, магнію стеарат - 5 мг, тальк - 15 мг, целюлоза мікрокристалічна - до 500 мг.

Склад оболонки: гіпромелоза - 10.53 мг, титану діоксид - 3.85 мг, макрогол 4000 - 10.52 мг, барвник тропеолін О - 0.1 мг.

Препарат приймають всередину незалежно від прийому їжі.

Дорослим і дітям старше 12 років і / або з масою тіла понад 33 кг призначають по 250 мг кожні 12 год. Курс лікування становить 7-14 днів.

При фарингіті і тонзиліті, викликаними Streptococcus pyogenes - по 250 мг кожні 12 годин протягом 10 днів.

При гострому гаймориті - по 500 мг кожні 12 годин протягом 14 днів.

При загостренні хронічного бронхіту, викликаного Нaemoрhilus influenzae, - по 500 мг кожні 12 годин протягом 7-14 днів; викликаного Нaemoрhilus parainfluenzae - по 500 мг кожні 12 год протягом 7 днів; викликаного Мoraxella catarrhalis, Streptococcus pneumoniae - по 250 мг кожні 12 годин протягом 7-14 днів.

При пневмонії, викликаної Нaemoрhilus influenzae, - по 250 мг кожні 12 год протягом 7 днів; викликаної Streptococcus pneumoniae, Mycoplasma pneumoniaе, Chlamydophila (Chlamydia) pneumoniae - по 250 мг кожні 12 годин протягом 7-14 днів.

При неускладнених інфекціях шкіри і підшкірної клітковини, викликаних Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes - по 250 мг кожні 12 годин протягом 7-14 днів.

Для профілактики і лікування інфекцій, викликаних MAC, рекомендована доза кларитроміцину - по 500 мг 2 рази / добу. Тривалість лікування становить 6 місяців і більше. Максимальна добова доза - 1 г.

При одонтогенних інфекціях доза кларитроміцину становить по 250 мг 2 рази / добу протягом 5 днів.

Для ерадикації Нelicobacter pylori

Комбіноване лікування трьома препаратами

- кларитроміцин по 500 мг 2 рази / добу + лансопразол по 30 мг 2 рази / cут + амоксицилін по 1000 мг 2 рази / добу протягом 10 днів;

- кларитроміцин по 500 мг 2 рази / добу + омепразол по 20 мг / сут 2 рази / cут + амоксицилін по 1000 мг 2 рази / добу протягом 10 днів.

Комбіноване лікування двома препаратами

- кларитроміцин по 500 мг 3 рази / добу + омепразол 40 мг / добу протягом 14 днів з призначенням протягом наступних 14 днів омепразолу в дозі 20 мг / сут.

Дітям від 3 до 12 років кларитроміцин призначають у добовій дозі 15 мг / кг, розділеної на 2 прийоми протягом 10 днів. Максимальна добова доза - 1 г (1000 мг).

У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю при кліренсі креатиніну менше 30 мл / хв або з вмістом сироваткового креатиніну більше 290 мкмоль / л (3.3 мг / 100 мл) дозу слід зменшити в 2 рази або подвоїти інтервал між прийомами. Максимальна тривалість лікування у пацієнтів цієї групи - 14 днів.

З боку травної системи: диспепсія, нудота, блювота, біль у шлунку, діарея, стоматит, глосит, кандидоз слизової оболонки порожнини рота, зміна кольору язика і зубів, гострий панкреатит, підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатоцелюлярний і холестатичний гепатит, холестатична жовтяниця; псевдомембранознийколіт; печінкова недостатність з летальним результатом, в основному, на тлі важких супутніх захворювань і / або супутньої лікарської терапії.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, неспокій, безсоння, сплутаність свідомості, дезорієнтація, галюцинації, деперсоналізація, відчуття страху, психоз, "кошмарні" сновидіння, депресія, судоми.

З боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит, гіперкреатинінемія.

З боку органів чуття: шум, дзвін у вухах, зміна смаку, втрата слуху, що проходить після відміни препарату, порушення нюху.

З боку системи кровотворення: тромбоцитопенія (незвичні кровотечі, крововиливи), лейкопенія.

З боку серцево-судинної системи: шлуночкова тахікардія, в т.ч. типу "пірует", тріпотіння і мерехтіння шлуночків, подовження інтервалу QT на ЕКГ.

Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, анафілактичні реакції, гіперемія шкіри, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

З боку ендокринної системи: гіпоглікемія (у т.ч. при одночасному прийомі гіпоглікемічних засобів).

Інші: біль у м'язах, вторинні інфекції (розвиток стійкості мікроорганізмів).

При спільному прийомі кларитроміцину та лікарських препаратів, первинно метаболізірущіхся ізоферментом СYР3А, можливо взаємне підвищення їх концентрацій, що може посилити або подовжити як терапевтичні, так і побічні ефекти. Протипоказаний спільний прийом з астемізолом, цизапридом, пімозидом, терфенадином, ерготаміном і іншими алкалоїдами ріжків, алпразоламом, мідазоламом, триазоламом.

З обережністю призначають з карбамазепіном, цілостазолом, циклоспорином, дізопірамідом, ловастатином, метилпреднізолоном, омепразолом, непрямими антикоагулянтами (в т.ч. варфарином), хінідином, рифабутином, силденафілом, симвастатином, такролімусом, вінбластином, фенітоїном, теофіліном і вальпроєвої кислотою (метаболізуються через інші ізоферменти Р450). Необхідна корекція дози препарату і контроль концентрації в крові.

При спільному прийомі з цизапридом, пімозидом, терфенадином і астемізолом можливе збільшення концентрації останніх в крові, подовження інтервалу QT, поява аритмії, включаючи шлуночкову тахікардію, в т.ч. типу "пірует" і фібриляцію шлуночків.

При спільному прийомі з ерготаміном і дигідроерготаміном можливий гостре отруєння препаратами групи ерготаміну (судинний спазм, ішемія кінцівок і інших тканин, ЦНС).

Ефавіренц, невірапін, рифампіцин, рифабутин і рифапентин (індуктори цитохрому Р450) знижують концентрацію кларитроміцину в плазмі і послаблюють його терапевтичний ефект, і, разом з тим, підвищують концентрацію 14-гідроксикларитроміцину.

При спільному прийомі флуконазолу в дозі 200 мг / сут і кларитроміцину в дозі 1 г / сут можливе збільшення Сss і AUC кларитроміцину на 33% і 18% відповідно. Корекції дози кларитроміцину не потрібно.

При спільному прийомі ритонавіру 600 мг / сут і кларитроміцину 1 г / сут можливе зниження метаболізму кларитроміцину (збільшення Cmax на 31%, Сss на 182% і AUC на 77%), повне придушення освіти 14-гідроксикларитроміцину. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю необхідна корекція дози: при КК 30-60 мл / хв доза кларитроміцину повинна бути зменшена на 50%, при КК менше 30 мл / хв на 75%. Ритонавір не слід приймати разом з кларитроміцином в дозі, що перевищує 1 г / сут.

При спільному прийомі з хннідіном і дізопірамідом можливе виникнення шлуночкової тахікардії типу "пірует". Необхідний контроль ЕКГ (збільшення інтервалу QT), сироваткових концентрацій цих лікарських препаратів.

Кларитроміцин підвищує концентрацію інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази (ловастатин, симвастатин), тому збільшується ризик розвитку рабдоміолізу.

При застосуванні кларитроміцину та омепразолу можливе збільшення Cmax, AUC і Т1 / 2 омепразолу на 30%, 89% і 34% відповідно. Середнє значення рН в шлунку протягом 24 год становило 5.2 при прийомі тільки омепразолу і 5.7 при прийомі омепразолу спільно з кларитроміцином.

При застосуванні кларитроміцину і непрямих антикоагулянтів можливе посилення дії останніх.

При застосуванні кларитроміцину з силденафілом, тадалафілом або варденафілом (інгібітори ФДЕ5), можливе збільшення ингибирующего на ФДЕ. Може знадобитися зниження дози інгібіторів ФДЕ5.

При спільному призначенні кларитроміцину з теофіліном і карбамазепіном можливе підвищення концентрації останніх в системному кровотоці.

При застосуванні кларитроміцину з толтеродином у пацієнтів з повільним метаболізмом через изофермент СYP2D6 може знадобитися зниження дози толтеродину.

При спільному прийомі кларитроміцину (1 г / добу) з мідазоламом (перорально) можливе збільшення AUC мілазолама в 7 разів. Необхідно уникати спільного перорального прийому кларитроміцину і мідазоламу і інших бензодіазепінів, які метаболізуються ізоферментом CYP3A (триазолам і алпразолам). При застосуванні мідазоламу (в / в) і кларитроміцину може виникнути потреба в регулюванні дози. Такі ж заходи обережності слід застосовувати і до інших бензодиазепинам, які метабілізіруются изоферментами CYP3A. Для бензодіазепінів, виведення яких не залежить від ізоферментів CYP3A (темазепам, нітразепам, лоразепам), клінічно значуща взаємодія з кларитроміцином малоймовірний.

При прийомі кларитроміцину з колхіцином можливе посилення дії колхіцину. Необхідний контроль можливого розвитку клінічних симптомів інтоксикації колхицином, особливо у літніх пацієнтів і пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю (повідомлялося про випадки з летальним результатом).

При спільному прийомі кларитроміцину та дигоксину слід ретельно контролювати концентрацію дигоксину в сироватці (можливе підвищення його концентрації і розвиток потенційно летальних аритмій).

Одночасне призначення ВІЛ-інфікованим дорослим зидовудину перорально і таблеток кларитроміцину може призвести до зменшення рівноважних концентрацій зидовудину. З огляду на те, що кларитроміцин, ймовірно, змінює всмоктування призначається одночасно перорально зидовудину, цього взаємодії в значній мірі вдається уникнути при прийомі кларитроміцину та зидовудину з інтервалом не менше 4 год.

При спільному прийомі кларитроміцину (1 г / добу) і атазанавіру (40 мг / добу) можливе збільшення AUC атазанавіру на 28%, кларитроміцину в 2 рази, зменшення AUC 14-гідроксикларитроміцину на 70%. У пацієнтів з кліренсом креатиніну від 30 до 60 мл / хв дозу кларитроміцину слід знизити на 50%. Кларитроміцин в дозах, що перевищують 1 г / сут, не можна призначати разом з інгібіторами протеаз.

При спільному прийомі кларитроміцину та ітраконазолу можливо обопільне підвищення концентрації препаратів в плазмі. За пацієнтами, одночасно приймають ітраконазол і кларитроміцин, необхідно ретельне спостереження через можливе посилення або подовження фармакологічних ефектів цих препаратів.

При одночасному прийомі кларитроміцину (1 г / добу) і саквінавіру (в м'яких желатинових капсулах, 1200 мг 3 рази / добу) можливе збільшення AUC і Сssсаквінавіра на 177% і 187% відповідно, а кларитроміцину на 40%. При спільному призначенні цих препаратів протягом обмеженого часу в дозах, зазначених вище, корекція дози не потрібна.

При спільному прийомі з верапамілом можливе зниження артеріального тиску, брадиаритмия і лактацидоз.

Симптоми: нудота, блювання, діарея, абдомінальний біль, сплутаність свідомості.

Лікування: необхідно негайно промити шлунок і призначити симптоматичну терапію. Чи не видаляється при гемодіалізі і перитонеальному діалізі.

Препарат слід зберігати в сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ° С.

2 роки

кларитроміцин

Кларитросин таблетки 250 мг, 10 шт. производит Синтез, страна производства Россия. Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Кларитросин таблетки 250 мг, 10 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!