Каталог товарів

Купить Эналаприл таблетки 5 мг, 20 шт.

( 200 )
Бренд: Озон
Наявність невідома
0 грн
386 грн
+
Способи доставки
  • Доставка Новою Поштою
Способи оплати
  • Готівкою при отриманні
  • Visa, Mastercard
Опис

Эналаприл

Форма выпуска

таблетки

Состав

в 1 таблетке содержится эналаприла малеата 5 мг

Упаковка

20 шт.

Фармакологическое действие

Эналаприл
- ингибитор АПФ. Является пролекарством, из которого в организме образуется активный метаболит эналаприлат. Полагают, что механизм антигипертензивного действия связан с конкурентным ингибированием активности АПФ, которое приводит к снижению скорости превращения ангиотензина I в ангиотензин II, являющийся мощным сосудосуживающим веществом. В результате уменьшения концентрации ангиотензина II происходит вторичное увеличение активности ренина плазмы за счет устранения отрицательной обратной связи при высвобождении ренина и прямое снижение секреции альдостерона. Кроме того, эналаприлат, по-видимому, оказывает влияние на кинин-калликреиновую систему, препятствуя распаду брадикинина.
Благодаря сосудорасширяющему действию, уменьшает ОПСС (постнагрузку), давление заклинивания в легочных капиллярах (преднагрузку) и сопротивление в легочных сосудах; повышает минутный объем сердца и толерантность к нагрузке.

Показания

Артериальная гипертония (в том числе реноваскулярная);
Хроническая сердечная недостаточность (в составе комбинированной терапии).

Противопоказания

Ангионевротический отек в анамнезе;
Прогрессирующая азотемия при двустороннем стенозе почечных артерий или стенозе почечной артерии единственной почки;
Беременность;
Лактация;
Детский возраст;
Повышенная чувствительность к ингибиторам АПФ.

Способ применения и дозы

При лечении артериальной гипертонии (эссенциальной и реноваскулярной) и хронической сердечной недостаточности средняя суточная доза препарата составляет 10-20 мг. Кратность приема 1 раз в сутки. При необходимости доза препарата может быть увеличена до 40 мг в сутки. При отсутствии достаточного контроля за больным суточную дозу в 40 мг рекомендуется разделить на 2 приема.
Начальная доза препарата у больных с почечной недостаточностью и у больных, принимающих диуретики, составляет 2.5 мг.
За 2-3 дня до начала лечения Эналаприлом диуретики рекомендуется отменить.

Побочные действия

Большинство побочных эффектов носят временный характер и не требуют отмены препарата.
Возможны: головная боль, головокружение, чувство усталости, повышенная утомляемость, тошнота, ортостатическая гипотония, сердцебиение, тахикардия.
Редко: аллергические реакции в виде кожной сыпи, зуда; сухой кашель, нарушение функции печени и/или почек, гиперкалиемия, протеинурия.
Крайне редко: при использовании высоких доз возможны нарушения сна, депрессия, парестезии.

Особые указания

Необходимо соблюдать осторожность при назначении пациентам со сниженным объемом циркулирующей крови (в результате терапии диуретиками, при ограничении потребления поваренной соли, проведении гемодиализа, диарее и рвоте) повышен риск внезапного и выраженного снижения артериального давления после применения даже начальной дозы ингибитора АПФ. Транзиторная артериальная гипотензия не является противопоказанием для продолжения лечения препаратом после стабилизации артериального давления (АД). В случае повторного выраженного снижения АД, следует уменьшить дозу или отменить препарат.
Применение высокопрочных диализных мембран повышает риск развития анафилактической реакции. Коррекция режима дозирования в дни, свободные от диализа, должна осуществляться в зависимости от уровня АД.
До и во время лечения ингибиторами АПФ необходим периодический контроль АД, показателей крови (гемоглобина, калия, креатинина, мочевины, активности «печеночных» ферментов), белка в моче.
Следует тщательно наблюдать за больными с тяжелой хронической сердечной недостаточностью, ишемической болезнью сердца и заболеваниями сосудов мозга, у которых резкое снижение АД может привести к инфаркту миокарда, инсульту или нарушению функции почек.
Внезапная отмена лечения не приводит к развитию синдрома «рикошета» (резкому подъему АД).
За новорожденными и грудными детьми, которые подвергались внутриутробному воздействию ингибиторов АПФ, рекомендуется вести тщательное наблюдение для своевременного выявления выраженного снижения АД, олигурии, гиперкалиемии и неврологических расстройств, возможных вследствие уменьшения почечного и мозгового кровотока при снижении артериального давления, вызываемого ингибиторами АПФ. При олигурии необходимо поддержание АД и почечной перфузии путем введения соответствующих жидкостей и сосудосуживающих средств.
Перед исследованием функций паращитовидных желез следует отменить.
Алкоголь усиливает гипотензивное действие препарата.
В начале лечения, до завершения периода подбор дозы, необходимо воздерживаться от вождения автотранспорта и занятий потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций, т.к. возможно головокружение, особенно после начальной дозы ингибитора АПФ у больных, принимающих диуретические средства.
Перед хирургическим вмешательством (включая стоматологию) необходимо предупредить хирурга/анестезиолога о применении ингибиторов АПФ.

Лекарственное взаимодействие

При одновременном назначении эналаприла с нестероидными противовоспалительными препаратами (НПВП), включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2 (ингибиторы ЦОГ-2) возможно снижение гипотензивного эффекта эналаприла; с калийсберегающими диуретиками (спиронолактон, триамтерен, амилорид) может привести к гиперкалиемии; с солями лития — к замедлению выведения лития (показан контроль концентрации лития в плазме крови).
У некоторых пациентов с нарушенной функцией почек, и принимающих НПВП, включая ингибиторы ЦОГ-2, сопутствующее применение ингибиторов АПФ может привести к дальнейшему ухудшению функции почек. Эти изменения обратимы.
Одновременный прием с жаропонижающими и болеутоляющими средствами может уменьшить эффективность препарата.
Эналаприл ослабляет действие препаратов, содержащих теофиллин.
Гипотензивное действие эналаприла усиливают диуретики, бета - адреноблокаторы, метилдопа, нитраты, блокаторы «медленных» кальциевых каналов дигидропиридинового ряда, гидралазин, празозин.
Иммунодепрессанты, аллопуринол, цитостатики усиливают гематотоксичность. Препараты, вызывающие угнетение костного мозга, повышают риск развития нейтропении и/или агранулоцитоза.
Совместное применение ингибиторов АПФ и гипогликемических средств (инсулин, гипогликемические средства для приема внутрь) может усилить гипогликемический эффект последних с риском развития гипогликемии. Эта наиболее часто отмечается в течение первых недель совместного применения, а также у пациентов с почечной недостаточностью. У пациентов с сахарным диабетом, получающих гипогликемические средства для приема внутрь и инсулин, необходим контроль уровня глюкозы крови, особенно в течение первого месяца совместного применения с ингибиторами АПФ.
Ингибиторы АПФ уменьшают выведение лития почками, и усиливают риск развития литиевой интоксикации. При необходимости назначения солей лития необходим контроль уровня лития в сыворотке крови.
Симптомокомплекс, включающий покраснение лица, тошноту, рвоту и артериальную гипотензию, описан в редких случаях при совместном применении препаратов золота для парентерального использования (натрия ауротиомалат) и ингибиторов АПФ (эналаприл).


Передозировка

Симптомы: выраженное снижение АД вплоть до развития коллапса, инфаркта миокарда, острого нарушения мозгового кровообращения или тромбоэмболических осложнений, судороги, ступор.

Лечение: больного переводят в горизонтальное положение с низким изголовьем. В легких случаях показаны промывание желудка и прием внутрь солевого раствора, в более тяжелых случаях — мероприятия, направленные на стабилизацию АД: внутривенное введение физиологического раствора, плазмозаменителей, при необходимости — введение ангиотензина II, гемодиализ (скорость выведения эналаприлата — 62 мл/мин).

Условия хранения

Хранить в недоступном для детей месте!

Срок годности

3 года.

Еналаприл

Форма випуску

таблетки

Склад

в 1 таблетці міститься еналаприлу малеату 5 мг

Упаковка

20 шт.

Фармакологічна дія

Еналаприл
- інгібітор АПФ. Є проліками, з якого в організмі утворюється активний метаболіт эналаприлат. Вважають, що механізм антигіпертензивної дії пов'язаний з конкурентним інгібуванням активності АПФ, що призводить до зниження швидкості перетворення ангіотензину I в ангіотензин II, який є потужним судинозвужувальну речовиною. В результаті зменшення концентрації ангіотензину II відбувається вторинне збільшення активності реніну плазми за рахунок усунення негативного зворотного зв'язку при вивільненні реніну і пряме зниження секреції альдостерону. Крім того, эналаприлат, мабуть, впливає на кинин-калликреиновую систему, перешкоджаючи розпаду брадикініну.
Завдяки судинорозширювальній дії, зменшує ОПСС (післянавантаження), тиск заклинювання в легеневих капілярах (переднавантаження) і опір у легеневих судинах; підвищує хвилинний об'єм серця та толерантність до навантаження.

Показання

Артеріальна гіпертонія (в тому числі реноваскулярна);
Хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії).

Протипоказання

Ангіоневротичний набряк в анамнезі;
Прогресуюча азотемія при двосторонньому стенозі ниркових артерій або стенозі ниркової артерії єдиної нирки;
Вагітність;
Лактація;
Дитячий вік;
Підвищена чутливість до інгібіторів АПФ.

Спосіб застосування та дози

При лікуванні артеріальної гіпертонії (есенціальною та реноваскулярной) і хронічної серцевої недостатності середня добова доза препарату становить 10-20 мг. Кратність прийому 1 раз на добу. При необхідності доза препарату може бути збільшена до 40 мг на добу. За відсутності достатнього контролю за хворим добову дозу 40 мг, рекомендується розділити на 2 прийоми.
Початкова доза препарату у хворих з нирковою недостатністю та у хворих, які приймають діуретики, становить 2.5 мг.
За 2-3 дні до початку лікування Еналаприлом діуретики рекомендується відмінити.

Побічні дії

Більшість побічних ефектів носять тимчасовий характер і не потребують відміни препарату.
Можливі: головний біль, запаморочення, відчуття втоми, підвищена стомлюваність, нудота, ортостатична гіпотонія, серцебиття, тахікардія.
Рідко: алергічні реакції у вигляді шкірного висипу, свербежу; сухий кашель, порушення функції печінки і/або нирок, гіперкаліємія, протеїнурія.
Вкрай рідко при використанні високих доз можливі порушення сну, депресія, парестезії.

Особливі вказівки

Необхідно дотримуватися обережності при призначенні пацієнтам зі зниженим об'ємом циркулюючої крові (внаслідок терапії діуретиками, при обмеженні споживання кухонної солі, проведенні гемодіалізу, діареї та блюванні) підвищений ризик раптового та вираженого зниження артеріального тиску після застосування навіть початкової дози інгібітору АПФ. Транзиторна артеріальна гіпотензія не є протипоказанням для продовження лікування препаратом після стабілізації артеріального тиску (АТ). У разі повторного вираженого зниження артеріального тиску слід зменшити дозу або відмінити препарат.
Застосування високоміцних діалізних мембран підвищує ризик розвитку анафілактичної реакції. Корекція режиму дозування у дні, вільні від діалізу, повинна здійснюватися в залежності від рівня АТ.
До і під час лікування інгібіторами АПФ необхідний періодичний контроль артеріального тиску, показників крові (гемоглобіну, калію, креатиніну, сечовини, активності «печінкових» ферментів), білка в сечі.
Слід ретельно спостерігати за хворими з тяжкою хронічною серцевою недостатністю, ішемічною хворобою серця і захворюваннями судин мозку, у яких різке зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда, інсульту або порушення функції нирок.
Раптова відміна лікування не призводить до розвитку синдрому «рикошету» (різкого підйому артеріального тиску).
За новонародженими і грудними дітьми, які зазнали внутрішньоутробного впливу інгібіторів АПФ, рекомендується вести ретельне спостереження для своєчасного виявлення вираженого зниження артеріального тиску, олігурії, гіперкаліємії і неврологічних розладів, можливих внаслідок зменшення ниркового і мозкового кровотоку при зниженні артеріального тиску, що викликається інгібіторами АПФ. При олігурії необхідно підтримку артеріального тиску і ниркової перфузії шляхом введення відповідних рідин і судинозвужувальних засобів.
Перед дослідженням функцій паращитовидних залоз слід відмінити.
Алкоголь посилює гіпотензивну дію препарату.
На початку лікування до завершення періоду підбір дози, необхідно утримуватися від керування автотранспортом і занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій, оскільки можливо запаморочення, особливо після початкової дози інгібітору АПФ у хворих, які приймають діуретичні засоби.
Перед хірургічним втручанням (включаючи стоматологію) необхідно попередити хірурга/анестезіолога про застосування інгібіторів АПФ.

Лікарська взаємодія

При одночасному призначенні еналаприлу з нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (інгібітори ЦОГ-2) можливе зниження гіпотензивного ефекту еналаприлу; з калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, триамтерен, амілорид) може призвести до гіперкаліємії; з солями літію - до уповільнення виведення літію (показаний контроль концентрації літію в плазмі крові).
У деяких пацієнтів з порушеною функцією нирок, що приймають НПЗП, включаючи інгібітори ЦОГ-2, супутнє застосування інгібіторів АПФ може призвести до подальшого погіршення функції нирок. Ці зміни оборотні.
Одночасний прийом з жарознижувальними і болезаспокійливими засобами може зменшити ефективність препарату.
Еналаприл послаблює дію препаратів, що містять теофілін.
Гіпотензивна дія еналаприлу підсилюють діуретики, бета - адреноблокатори, метилдопа, нітрати, блокатори «повільних» кальцієвих каналів дигидропиридинового ряду, гідралазин, празозин.
Імунодепресанти, алопуринол, цитостатики підсилюють гематотоксичність. Препарати, що викликають пригнічення кісткового мозку, підвищують ризик розвитку нейтропенії та/або агранулоцитозу.
Сумісне застосування інгібіторів АПФ і гіпоглікемічних засобів (інсулін, гіпоглікемічні засоби для прийому всередину) може посилити гіпоглікемічний ефект останніх з ризиком розвитку гіпоглікемії. Ця найбільш часто відзначається протягом перших тижнів сумісного застосування, а також у пацієнтів з нирковою недостатністю. У пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують гіпоглікемічні засоби для прийому всередину і інсулін, необхідний контроль рівня глюкози крові, особливо протягом першого місяця спільного застосування з інгібіторами АПФ.
Інгібітори АПФ зменшують виведення літію нирками, і посилюють ризик розвитку літієвої інтоксикації. При необхідності призначення солей літію необхідний контроль рівня літію в сироватці крові.
Симптомокомплекс, що включає почервоніння обличчя, нудоту, блювання та артеріальну гіпотензію, описаний у рідкісних випадках при сумісному застосуванні препаратів золота для парентерального використання (натрію ауротиомалат) та інгібіторів АПФ (еналаприл).


Передозування

Симптоми: виражене зниження артеріального тиску аж до розвитку колапсу, інфаркту міокарда, гострого порушення мозкового кровообігу або тромбоемболічних ускладнень; судоми, ступор.

Лікування: хворого переводять у горизонтальне положення з низьким узголів'ям. У легких випадках показані промивання шлунка та прийом всередину сольового розчину, в більш серйозних випадках - заходи, спрямовані на стабілізацію АТ: внутрішньовенне введення фізіологічного розчину, плазмозамінників, при необхідності - введення ангіотензину II, гемодіаліз (швидкість виведення эналаприлата - 62 мл/хв).

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей місці!

Термін придатності

3 роки.

(3782)
Відгуки
Поки немає відгуків
Написати відгук
Ім'я*
Email
Введіть коментар*